“Зелений театр” в Києві

“Зелений театр” в Києві

Київ, Паркова дорога, 2

Фортечні споруди, на яких і розташований відомий у Києві Зелений театр, з’явилися ще в середині XIX століття. Тоді, в ході зміцнення Печерської фортеці, були побудовані 2 підпірні стіни. Вони перекрили яр під назвою Провалля і закрили Набережну, яка стала важливим стратегічним об’єктом після будівлі Ланцюгового мосту через Дніпро. Усередині підпірних стін розташовані рушничні бійниці і галереї, в кожній з яких помістилася б ціла рота солдатів. Але солдати жодного разу не з’явилися всередині цих стін, а самі зміцнення так і не брали участь у військових діях.

На початку ХХ століття фортецю почали використовувати як склад, а верх – в якості водокачки. Потім вежу і зовсім знесли. А між величними стінами побудували кінотеатр.

Ланцюговий міст був побудований у 1853 році, але 1920 році його підірвали відступаючі польські війська. Потім міст відновили за проектом академіка Патона у 1925 році, але у 1941 році Радянська армія відступаючи підірвала його знову. До 1960-х років опори використовувалися для лінії електропередачі, але після спорудження моста метро вони були остаточно знищені за допомогою вибухівки, щоб не заважати річковому судноплавству. Зараз, під час тимчасового зниження води в Дніпрі ще можна побачити залишки опор мосту.

Після закінчення Другої Світової війни тут з’явився кінотеатр. Місце було обрано не випадково – у довоєнному Києві всі розваги проходили на Хрещатику, але в той час він лежав у руїнах. Тому, в 1949 році архітектор Олександр Власов запропонував перетворити голі гори в парк розваг. На місці фортечних споруд встановили гойдалки і каруселі, а також амфітеатр на 4000 місць, де наші бабусі дивилися трофейні кінофільми. За 40 років у «зеленці» провели чимало концертів, зустрічей і кінопоказів. Але з появою в столиці Жовтневого палацу, Гідропарку та інших концертних залів театр втратив популярність і швидко спорожнів. У 90-х роках його приміщення згоріло (кажуть, в будівлю влучила блискавка), а 10 років по тому його викупила приватна фірма.

Незважаючи на сумну долю, у наш час ще збереглися залишки колишньої військової потужності. Зараз кожен бажаючий може відвідати руїни нижньої стіни, яка свого часу закривала підходи до Ланцюгового мосту. Ви зможете помилуватися бійницями, з яких не було зроблено жодного пострілу, а також залізти у галерею усередині стіни. Крім того, тут можна буде побачити підземний хід, що з’єднував майстерні заводу «Арсенал» й водокачку на березі Дніпра. У цьому ході були прокладені чавунні труби, по яких водокачка подавала воду в Арсенал – вони збереглися донині.

Як і багато пам’яток столиці, Зелений театр обріс легендами і містичними розповідями:
Основна частина легенд розповідає про Господаря театру – людині у пальто з капюшоном, який ввижається у туманну тужливу погоду. У «народних легендах» він – втілення абсолютного зла. І при вході у театр з ним обов’язково потрібно вітатися.
У свою чергу, багато екстрасенсів стверджують, що під Зеленим театром є підземні катакомби, глибиною у 9 підземних «поверхів», які були закладені ще у 1161 році. Ще існує легенда, що на ці руїни накладено «закляття вогню», через яке відбудовувати театр не має сенсу – згорять. Також, старовинні стіни вміють «говорити»: рівно опівночі із підземель чутний дивний гул й виразно спливає багаторазово повторений вигук: «Ура!». Київські дослідники припускають, що цей вигук насправді законсервовані у підземеллях звуки битв, що проходили під Києвом у XV-XX століттях.

Багато чого в історії театру ще не повністю вивчено. Наприклад, звідки на невеликій ділянці стіни взялися численні кульові отвори. Кажуть це сліди розстрілів людей чекістами.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *