Загадкові етруски

Загадкові етруски


Вже не одну сотню років історики, археологи, етнографи та лінгвісти ведуть суперечку про те, хто такі етруски. Про них писали батьки історії Геродот, Пліній Старший, Тит Лівій і інші стародавні мислителі. Однак, незважаючи на те, що вченим відомо близько 10 тисяч текстів на етруській мові, цей древній народ як був, так і залишається загадкою для людей планети.
Розшифрувати писемність етрусків поки що вдалося лише в малому ступені, але все ж культурна спадщина цього загадкового народу дійшла до нас у всій своїй красі. І не дивно: етруски заснували Древній Рим і правили їм близько ста років.
Вони передали римлянам ідею державності, навчили їх містобудуванню, математиці, медицині. Та й віровчення етрусків римляни перейняли, але тільки переінакшили на свій лад. Так, наприклад, знаменита капітолійська вовчиця, яка виховала немовлят Ромула і Рема (емблема Риму від епохи Відродження до наших днів), – винахід аж ніяк не римлян, а етрусків, але тільки без немовлят.
Історики у своїх працях оповідають, як на початку третього тисячоліття до нової ери добре оснащені кораблі етрусків припливли до північно-західних берегів Апеннінського півострова (нині це провінція Тоскана в Північній Італії). Їм так сподобався тутешній клімат, розкішна південна природа, мінеральні джерела, виходи міді, залізняку і мармуру, що лежали прямо на поверхні землі, що вони вирішили тут оселитись.
Стародавні племена етрусків були добре організовані, і ними управляли царі-маги. На думку деяких істориків, етруски представляли собою такі ж стародавні племена, як греки, мидійці, фінікійці та інші, які жили постійно на берегах Середземного моря. Та й самим нинішнім італійцям не дуже подобається, коли їм натякають, ніби вони перейняли свою давню культуру від “якихось етрусків”.
Однак багато що говорить про те, що етруски, часто називали себе расенами, а прийшли сюди або припливли зі сходу, можливо навіть, з Київської Русі.
На заході, та й у нас в Україні часто забувають про те, що стародавні племена русів і слов’ян заселяли територію щонайменше 4000 років тому і що, володіючи мореплавством, вони могли без особливих зусиль спуститися на своїх кораблях по Дніпру в Чорне море, а там було недалеко і до Средиземно-морського узбережжя.
Досить поглянути на скульптурний портрет етруска, щоб сказати: так це вилитий русич. Той же ніс , та ж борідка, ті ж витрішкуваті очі. Не в меншій мірі, ніж зовнішність, ріднить тих і інших матеріальна культура, звичаї, вірування, звички. Так, наприклад, ворожіння на нутрощах тварин, було добре відомо як у Київській Русі (волхування), так і в Етрурії. Вчені нарахували 108 (!) Спільних традицій, включаючи і плетіння весняних квітів, і свято Івана Купала.
Етруски, як і жителі південних районів України, добре знали виноробство і любили випити, для чого влаштовували прийоми гостей. Як для русичів, так і для етрусків традицією було обирати на загальному сході князя (Київської Русі) і царя-Лукумона (в Етрурії). При цьому чоловіки і жінки були зрівняні в правах.
Просто приголомшує схожість письма слов’яно-грецького та етруського походження. Ряд слів з листа етрусків легко прочитає навіть школяр. Однак прочитати – не означає розшифрувати, зрозуміти. Тільки оволодівши етруською писемністю, можна було б пояснити, чому в древніх руських і етруських храмах зустрічаються зображення-леопарда.
Віра в чаклунство, магію, окультизм була вельми характерна для русичів як у минулому, так і в сьогоденні. Етруски ж вважали себе природженими чаклунами.
Етруски-Расени були талановитими будівельниками, художниками, скульпторами, ювелірами. У Римі до цього дня добре збереглися побудовані ними мости, терми, арки в’їзних воріт. У музеях Риму, Флоренції, низки європейських держав, включаючи і петербурзький Ермітаж, можна побачити різноманітні скульптури та живопис, виконані воістину віртуозно етруськими майстрами. Їм вдавалося не тільки ідеально відтворити образ молодого жерця, воїна, царя, дитини, жінки або чоловіка, але й передати їх внутрішній світ.
Зображені етруськими майстрами герої сміються і плачуть, радіють і страждають. У профільному портреті жінки, написаному близько 2300 років тому, безвісному художнику вдалося передати не тільки її красу, але й благородний сум в очах. По тому, як грає флейтист, можна вгадати мелодію танцю. Так само віртуозно виконані бронзові фігурки тварин, золоті прикраси – сережки, нагрудні прикраси – фібули. Напруження бойових пристрастей показане в барельєфі, де зображені етруски і римляни.
До нас дійшло чимало етруських гробниць, прикрашених різноманітною скульптурою. Попередники римлян були першими, хто став прикрашати свої надгробки парною скульптурою. Зазвичай це чоловік і дружина. Вирази їхніх облич такі, що стає зрозумілим – і в загробному житті вони збережуть взаємну любов і турботу. За майстерністю виконання траурних урн – каноп (в них зберігався прах померлого) етруски перевершили всі інші народи. На вершині урн, як правило, встановлювалася статуя голови покійного з тим чи іншим смисловим виразом, виконаним вельми реалістично.
Чудові і етруські міфологічні істоти. До кращих з них слід віднести крилатих коней, що прикрашають фронтон одного з храмів в місті Тарквіній. За легендою, на цих конях предки етрусків прилетіли з … Сіріуса! Відомий етрусковед Є. Мавлеев пише в одній зі своїх книг: “Етруська культура подібна країні чудес, де кожна стежка йде в нескінченність”.
Етруський пантеон включає в себе багатьох богів, але головними є три: творець Всесвіту – Тін (йому відповідає грецький Зевс), праматір всього сущого – Уні (у греків Афродіта) і покровителька ремесел – Мнерва (у греків Мінерва).
Від римлян до нас дійшло чимало легенд, в одній з яких йдеться про сина Тіна – Таге, надісланому батьком у Етрурію для того, щоб познайомити Расенів з вченням Тіна, а заодно і передбачити їх майбутнє. Цей мудрий хлопчик Таг віщав етруським царям три дні і три ночі без перерви, а вони записували сказане на воскові таблички.
Таг навчив Расенів обчислювати рух зірок, захищатися від демонів і багато чому іншому. Наприкінці своєї промови хлопчик оголосив: “Доля вашого народу на землі буде сумною. Досягнувши багатства і могутності, всі Расени до одного в окреслений день загинуть! Але горювати не треба. Вас чекає блаженство на небесах”. Воскові таблички склали дванадцять книг расенської “біблії”. Але майже всі вони були загублені ще в Стародавньому Римі.
Чи збулося пророкування Тага? На жаль, збулося. Ще одна легенда розповідає про загибель етруської цивілізації. Відповідно до пророкування, перший етруська цар Риму – Тарквіній Древній одружився всупереч волі інших царів конфедерації на чаклунці і авантюристці Танака. Остання використовувала для підпорядкування собі Тарквінія приворотне зілля. Потім пара вирушила в Рим, де Тарквіній зробився царем, убивши за намовою дружини чинного царя Анка Марція. Очоливши Стародавній Рим, Тарквіній створив потужну армію, яку кинув проти власного народу. У битвах при Пірузі і Вейї римляни здобули перемогу, перебивши більше ста тисяч мирних жителів за три дні. Але й сам Тарквіній не вцілів – був убитий коханцем своєї дружини, придворним рабом Сервієм. Так за легендою зник з лиця землі народ етрусків.

Схожа стаття  15-й козачий кавалерійський корпус СС
Василь Симойлов

Василь Симойлов

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Adblock
detector