Загадкові етруски

Загадкові етруски
[Всего голосов: 0    Средний: 0/5]
Вже не одну сотню років історики, археологи, етнографи та лінгвісти ведуть суперечку про те, хто такі етруски. Про них писали батьки історії Геродот, Пліній Старший, Тит Лівій і інші стародавні мислителі. Однак, незважаючи на те, що вченим відомо близько 10 тисяч текстів на етруській мові, цей древній народ як був, так і залишається загадкою для людей планети.
Розшифрувати писемність етрусків поки що вдалося лише в малому ступені, але все ж культурна спадщина цього загадкового народу дійшла до нас у всій своїй красі. І не дивно: етруски заснували Древній Рим і правили їм близько ста років.
Вони передали римлянам ідею державності, навчили їх містобудуванню, математиці, медицині. Та й віровчення етрусків римляни перейняли, але тільки переінакшили на свій лад. Так, наприклад, знаменита капітолійська вовчиця, яка виховала немовлят Ромула і Рема (емблема Риму від епохи Відродження до наших днів), — винахід аж ніяк не римлян, а етрусків, але тільки без немовлят.
Історики у своїх працях оповідають, як на початку третього тисячоліття до нової ери добре оснащені кораблі етрусків припливли до північно-західних берегів Апеннінського півострова (нині це провінція Тоскана в Північній Італії). Їм так сподобався тутешній клімат, розкішна південна природа, мінеральні джерела, виходи міді, залізняку і мармуру, що лежали прямо на поверхні землі, що вони вирішили тут оселитись.
Стародавні племена етрусків були добре організовані, і ними управляли царі-маги. На думку деяких істориків, етруски представляли собою такі ж стародавні племена, як греки, мидійці, фінікійці та інші, які жили постійно на берегах Середземного моря. Та й самим нинішнім італійцям не дуже подобається, коли їм натякають, ніби вони перейняли свою давню культуру від «якихось етрусків».
Однак багато що говорить про те, що етруски, часто називали себе расенами, а прийшли сюди або припливли зі сходу, можливо навіть, з Київської Русі.
На заході, та й у нас в Україні часто забувають про те, що стародавні племена русів і слов’ян заселяли територію щонайменше 4000 років тому і що, володіючи мореплавством, вони могли без особливих зусиль спуститися на своїх кораблях по Дніпру в Чорне море, а там було недалеко і до Средиземно-морського узбережжя.
Досить поглянути на скульптурний портрет етруска, щоб сказати: так це вилитий русич. Той же ніс , та ж борідка, ті ж витрішкуваті очі. Не в меншій мірі, ніж зовнішність, ріднить тих і інших матеріальна культура, звичаї, вірування, звички. Так, наприклад, ворожіння на нутрощах тварин, було добре відомо як у Київській Русі (волхування), так і в Етрурії. Вчені нарахували 108 (!) Спільних традицій, включаючи і плетіння весняних квітів, і свято Івана Купала.
Етруски, як і жителі південних районів України, добре знали виноробство і любили випити, для чого влаштовували прийоми гостей. Як для русичів, так і для етрусків традицією було обирати на загальному сході князя (Київської Русі) і царя-Лукумона (в Етрурії). При цьому чоловіки і жінки були зрівняні в правах.
Просто приголомшує схожість письма слов’яно-грецького та етруського походження. Ряд слів з листа етрусків легко прочитає навіть школяр. Однак прочитати — не означає розшифрувати, зрозуміти. Тільки оволодівши етруською писемністю, можна було б пояснити, чому в древніх руських і етруських храмах зустрічаються зображення-леопарда.
Віра в чаклунство, магію, окультизм була вельми характерна для русичів як у минулому, так і в сьогоденні. Етруски ж вважали себе природженими чаклунами.
Етруски-Расени були талановитими будівельниками, художниками, скульпторами, ювелірами. У Римі до цього дня добре збереглися побудовані ними мости, терми, арки в’їзних воріт. У музеях Риму, Флоренції, низки європейських держав, включаючи і петербурзький Ермітаж, можна побачити різноманітні скульптури та живопис, виконані воістину віртуозно етруськими майстрами. Їм вдавалося не тільки ідеально відтворити образ молодого жерця, воїна, царя, дитини, жінки або чоловіка, але й передати їх внутрішній світ.
Зображені етруськими майстрами герої сміються і плачуть, радіють і страждають. У профільному портреті жінки, написаному близько 2300 років тому, безвісному художнику вдалося передати не тільки її красу, але й благородний сум в очах. По тому, як грає флейтист, можна вгадати мелодію танцю. Так само віртуозно виконані бронзові фігурки тварин, золоті прикраси — сережки, нагрудні прикраси — фібули. Напруження бойових пристрастей показане в барельєфі, де зображені етруски і римляни.
До нас дійшло чимало етруських гробниць, прикрашених різноманітною скульптурою. Попередники римлян були першими, хто став прикрашати свої надгробки парною скульптурою. Зазвичай це чоловік і дружина. Вирази їхніх облич такі, що стає зрозумілим — і в загробному житті вони збережуть взаємну любов і турботу. За майстерністю виконання траурних урн — каноп (в них зберігався прах померлого) етруски перевершили всі інші народи. На вершині урн, як правило, встановлювалася статуя голови покійного з тим чи іншим смисловим виразом, виконаним вельми реалістично.
Чудові і етруські міфологічні істоти. До кращих з них слід віднести крилатих коней, що прикрашають фронтон одного з храмів в місті Тарквіній. За легендою, на цих конях предки етрусків прилетіли з … Сіріуса! Відомий етрусковед Є. Мавлеев пише в одній зі своїх книг: «Етруська культура подібна країні чудес, де кожна стежка йде в нескінченність».
Етруський пантеон включає в себе багатьох богів, але головними є три: творець Всесвіту — Тін (йому відповідає грецький Зевс), праматір всього сущого — Уні (у греків Афродіта) і покровителька ремесел — Мнерва (у греків Мінерва).
Від римлян до нас дійшло чимало легенд, в одній з яких йдеться про сина Тіна — Таге, надісланому батьком у Етрурію для того, щоб познайомити Расенів з вченням Тіна, а заодно і передбачити їх майбутнє. Цей мудрий хлопчик Таг віщав етруським царям три дні і три ночі без перерви, а вони записували сказане на воскові таблички.
Таг навчив Расенів обчислювати рух зірок, захищатися від демонів і багато чому іншому. Наприкінці своєї промови хлопчик оголосив: «Доля вашого народу на землі буде сумною. Досягнувши багатства і могутності, всі Расени до одного в окреслений день загинуть! Але горювати не треба. Вас чекає блаженство на небесах». Воскові таблички склали дванадцять книг расенської «біблії». Але майже всі вони були загублені ще в Стародавньому Римі.
Чи збулося пророкування Тага? На жаль, збулося. Ще одна легенда розповідає про загибель етруської цивілізації. Відповідно до пророкування, перший етруська цар Риму – Тарквіній Древній одружився всупереч волі інших царів конфедерації на чаклунці і авантюристці Танака. Остання використовувала для підпорядкування собі Тарквінія приворотне зілля. Потім пара вирушила в Рим, де Тарквіній зробився царем, убивши за намовою дружини чинного царя Анка Марція. Очоливши Стародавній Рим, Тарквіній створив потужну армію, яку кинув проти власного народу. У битвах при Пірузі і Вейї римляни здобули перемогу, перебивши більше ста тисяч мирних жителів за три дні. Але й сам Тарквіній не вцілів — був убитий коханцем своєї дружини, придворним рабом Сервієм. Так за легендою зник з лиця землі народ етрусків.

admin

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *