Хотинська фортеця

Хотинська фортеця
Хотинська фортеця – один з найвидатніших історичних і архітектурних пам’ятників, по праву віднесений до числа 7 чудес України. Розташований цей унікальний пам’ятник в Чернівецькій області, недалеко від міста Хотин на крутому правому березі р. Дністер.
Сам Хотин, який нещодавно відзначив своє 1000-річчя, є одним із найдавніших міст України. За цю багатовікову історію він заслужено став символом української національної слави, в першу чергу завдяки спорудженій тут ще в період середньовіччя фортеці.
Хотин був заснований в XI ст. князем Володимиром Великим як частина потужної системи прикордонних оборонних споруд на сході і півдні Київської Русі.
Вдале географічне розташування Хотина на перетині важливих торговельних шляхів з Півночі на Південь і зі Сходу на Захід, безпосередня близькість до р. Дністер – важливої водної артерії до Чорного моря, робило Хотин бажаним ласим шматочком для найближчих сусідів слов’ян. Місто неодноразово ставало ареною кривавих завойовницьких боїв, чим й була продиктована гостра необхідність у зведенні тут в середині XIII ст. кам’яної фортеці. В цей час Хотин стає одним з головних форпостів Галицько-Волинського князівства на південно-західному кордоні.
Перша, побудована Данилом Галицьким невелика кам’яна фортеця, на жаль, до наших днів не зберігся: вона неодноразово потрапляла під вогонь, знищувалася і заново відбудовувалася і розширювалася, проте, не дивлячись на це, крізь століття пронесла непорушний героїчний дух.
Свій сучасний вид Хотинська фортеця набула в кінці XIV ст, коли Хотин увійшов до складу Молдавського князівства. Роботами по реконструкції керував сам воєвода Стефан III Великий. В цей час була зведена прикрашена геометричним орнаментом стіна, висотою в майже 40 м, споруджені 3 оборонні вежі. Княжий двір й двір воїнів були розділені. Для приміщення солдат були вириті спеціальні підвали.
В XIV – XVI ст. фортеця в Хотині формально служила резиденцією молдавських правителів, однак фактичні її господарі неодноразово змінювалися. Після того, як наприкінці XV ст. молдавська держава стала васалом Османської імперії, в замку розмістилися яничарські військові загони. У 1538 р фортеця була взята штурмом польськими військами, які, однак, утримували її недовго. У 1563 р Хотинську фортецю захопили запорозькі козаки на чолі з Дмитром Вишневецьким.
Найбільш важким, і в той же час героїчним періодом в історії Хотина можна вважати XVII ст. До 1620 фортецею почергово заволодівали то польські, то турецькі війська. У 1621 р тут відбулася знаменита Хотинська битва, особливу відвагу в якій проявили українські козаки, очолені кошовим отаманом Петром Конашевичем-Сагайдачним. Поразка в цій битві стала початком занепаду Османської імперії: турки були змушені підписати невигідний для себе Хотинський мирний договір, згідно з яким, однак, Хотинська фортеця залишалася під контролем турків.
В подальші десятиліття Хотинська фортеця ще кілька разів змінює господарів, і лише на початку XVIII ст. вона остаточно стає турецькою. В 1712 – 1718 рр. фортеця значно зміцнюється і стає одним з найбільш могутніх оплотів турецької оборони.
В XVIII ст. на арену виходить новий серйозний гравець – Російська імперія, яка починає активну боротьбу за вигнання турецьких загарбників зі слов’янських земель. У 1739 турецькі війська зазнають поразки в битві під Ставчанами, де проти них виступила об’єднана армія, до складу якої крім українських козаків і російських солдат увійшло також багато представників інших слов’янських і дружніх їм народів. В цьому ж році об’еднана армія вступила в Хотин.
Протягом другої половини XVIII ст. росіяни неодноразово штурмували Хотин, однак фортеця мужньо тримала удари. Лише після російсько-турецької війни 1806 – 1812 рр. турки були вигнані з Буковини, а Хотин, як і інші українські землі, був приєднаний до Російської імперії.
В XIX ст. Хотинська фортеця поступово втрачає своє оборонне значення, і в 1856 р її позбавляють статусу військового об’єкту.
Сьогодні замок в Хотині – улюблене місце серед туристів з усієї України та зарубіжних країн. Тут досить багато цікавих споруд. У замку зберігся поділ на 2 двори, рівень яких значно вище рівня землі. В хорошому вигляді збереглися стіни і вежі фортеці. На них, як і на внутрішніх кріпосних спорудах, досі помітний характерний молдавський орнамент з червоної цегли.
Особливий інтерес представляє собою так званий Комендантський палац XV ст. з характерним орнаментом на стінах, а також вікнами і порталами, виконаними у готичному стилі. Під палацом розташовані 2 льохи, в яких раніше зберігали зброю і продукти харчуання.
Ще один цікавий пам’ятник, розташований на території Хотинського замку – руїни 2-поверхового житлового будинку. Передбачається, що в XV ст. в погребі цього будинку розміщувалася в’язниця, а на другому поверсі – невелика замкова церква з вікнами-бійницями. До сьогоднішнього часу на внутрішніх стінах церкви збереглися фрагменти фресок тих давніх часів.
Не пройшов безслідно і російський період контролю над фортецею. Про той час нагадують військова школа, побудована в 1825 р і церква Олександра Невського (початок 30-х рр. XIX ст.).
Залишилися в Хотині і нагадування про важкі трагічні події XX ст. У роки Першої світової війни руїни Хотинського замку стали місцем страти учасників повстання, піднятого місцевими жителями проти королівської Румунії. Про цей історичний епізод нагадує пам’ятник героям Хотинського повстання, встановлений в 1977р. в центрі міста.
Радянський час став початком так званого «кінематографічного» періоду для Хотинської фортеці. Фортеця, яка стала свідком кровопролитних битв і героїчних подвигів, знову опиняється в центрі важливих історичних подій, проте які тепер відбуваються на кіноекрані. На території Хотинського замку проходили зйомки таких відомих картин, як «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Чорна стріла», «Три мушкетери», «На війні як на війні», «Русалочка» і багато інших.
Враховуючи особливе значення Хотина в українській історії, в 2000 р рішенням Кабінету Міністрів України було створено історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». У 2007 р Хотинська фортеця була оголошена переможцем всеукраїнської акції «7 чудес України»

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *