Херсон

Херсон
Місто Херсон було засноване наприкінці XVIII ст. Ще у 1737 році за часів російсько-турецької війни тут, на правому березі Дніпра, було збудовано зміцнення російської армії Олександр-Шанц, пізніше зруйноване турками. У 1774 р підписано Кючук-Кайнарджинську мирну угоду, згідно з якою землі між Дніпром й Південним Бугом відійшли до складу Російської імперії. У 1778 р вийшов указ Катерини II про заснування міста і будівництві в ньому порту. Будівництво нового міста було доручено графу Г. А. Потьомкіну, який і вважається засновником Херсона.
Згідно усталеній думці, назва міста походить від назви знаменитого Херсонеса Таврійського. За іншою версією, ім’я місту було вибрано завдяки відкриваєчомуся з фортеці виду на високий берег Дніпра. Слово «херсон» в перекладі з грецької як раз і означає «берег».
Херсон зароджувався як місто, покликане стати оборонним плацдармом на півдні Російської імперії, а також важливим суднобудівним і торговим центром. Тому для його спорудження були запрошені найкращі архітектори та інженери країни.
Головною спорудою, з якого починалася історія Херсона, була фортеця, площею в 100 га, побудована поряд з руїнами існувавшого тут раніше зміцнення Александр-Шанц. Вона являла собою комплекс фортифікаційних споруд, будівель громадського призначення та культових будівель. Оборонну систему фортеці складали високі насипні вали, бастіони, підземні мінні галереї, глибокий рів, а також двоє воріт із підйомними мостами.
На території Херсонської фортеці був побудований Арсенал, палац Потьомкіна, Катерининський собор й дзвіниця, монетний двір, численні казарми, адміністративні й житлові будівлі. З усіх будівель кінця XVIII ст. в межах фортеці до нашого часу збереглися тільки Арсенал, Катерининський собор й дзвіниця.
Особливий інтерес представляє Катерининський (Спаський) собор – найбільш стара культова споруда Херсона. Храм побудований за проектом відомого архітектора І. Старова – яскравого представника російського класицизму.
Катерининський храм – це урочиста монументальна споруда, що вдало поєднує елементи класицизму і традиційної української архітектури. Центральне приміщення перекрито шлемообразним куполом на досить низькому барабані. Інтер’єр собору завдячуючи зрізаним кутам підбанних стовпів, великій кількості арок і вікон здається дуже світлим. Спочатку його прикрашав двох’ярусний іконостас, виконаний в традиціях класицизму. На початку XX ст., коли собор з військового був переведений в парафіяльний і перетворений в трьохпрестольний, іконостас був дещо перероблений, зокрема, змінилося його планування, а деякі з образів винесені в кіоти.
У зовнішньому оформленні Собору особливий акцент зроблений на західному фасаді з головним входом. Північний і південний фасади мають виступи – крила, оздобмлені трикутними фронтонами. Стіни оформлені скульптурними зображеннями, виконаними майстром Г. Замараєвим: із західного боку – апостоли Петро й Павло, з північної йпівденної – святі мучениці Варвара та Катерина.
За радянських часів Катерининський собор був закритий, а його багатий інтер’єр – знищений. З розкішного іконостасу вдалося зберегти кілька ікон, які сьогодні зберігаються в Херсонському художньому музеї. Авторство цих образів, виконаних в італійській манері, дослідники приписують кріпакові живописцю Потьомкіна, Михайлу Шибанову.
Поруч з Єкатерининським собором знаходиться дзвіниця. Це вже четверта за рахунком споруда, що замінила своїх попередниць. Перша дерев’яна дзвіниця була побудована в 1786 р, в 1800 р її замінила кам’яна, пошкоджена під час землетрусу 1802 року і внаслідок цього розібрана. У 1806 р звели тимчасову дерев’яну дзвіницю. Збереглася до нашого часу будівля була побудована в період між 1809 і 1815 рр.
В кінці XX ст. були проведені роботи по відновленню храму, і сьогодні він перебуває в підпорядкуванні Херсонсько-Таврійської єпархії Московського патріархату.
В хорошому стані до нашого часу збереглися і двоє воріт Херсонської фортеці: Московські і Очаківські. Ці споруди з сіро-коричневого каменю за своїм архітектурним рішенням дуже нагадують античні тріумфальні арки: в плані вони прямокутні, з склепінчастими наскрізними проїздами. Стіни кожного з них прикрашені пілястрами і аттиком.
Ще одна цікава частина міста Херсона – так зване Грецьке (Купецьке) передмісття, де з кінця XVIII ст. зароджувалося і розвивалося торгово-ремісницьке життя. Тут збереглося безліч будівель, побудованих на початку XIX ст., В яких проживали знатні вельможі того часу. Сьогодні кожне з них є маленьким витвором мистецтва, а всі разом складають невимовний мальовничий природно-архітектурний ансамбль.
Сучасний Херсон – досить великий промисловий і адміністративний центр, місто-порт, місто-курорт. Не дивлячись на те, що місто крокує в ногу з часом, постійно осучаснюється, розширюється, він продовжує зберігати своє історичне обличчя, чим приваблює до себе багато туристів, любителів як покопатися в глибинах історії, так і просто повалятися на пляжі і скупатися в морі.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *