Вежа Диявола

Вежа Диявола


В одному зі штатів США (а саме – Вайомінгу) знаходиться неймовірна і загадкова Башта, яку називаю Вежею Диявола. Ця 380-метрова скеля виникла ще 65 000 000 років тому, завдяки вулканічній активності. Її нерівні стіни стали такими через руйнування м’яких порід, і стійкості більш твердих. Але подейкують, що насправді ці дивні сліди утворилися абсолютно іншим чином …

У індіанців є легенда про сімох дівчат, які загралися і забрели далеко в ліс, де їх почав переслідувати величезний ведмідь. Як діти не намагалися втекти, тварина не відставала. Не знайшовши ніякого притулку, вони вибігли на невеликий камінь, благаючи Великого Духа про допомогу. Той почув і камінь почав збільшуватися в розмірах, стаючи все вище і вище. Розлючений ведмідь намагався вискочити на нього, залишаючи на скелі сліди від своїх потужних кігтів, але його спроби виявилися безуспішними. А гора збільшувалася не зупиняючись, поки не досягла верхівкою неба. І дівчата залишилися назавжди на небозводі зірками плеяди. Саме тому індіанці називають гору «Ведмежий барліг».

Реклама

Є й інший переказ, який свідчить про злого демона, котрий створив цю гору і б’є на ній в барабани, щоб викликати негоду у вигляді блискавок і грому. Індіанці уникали цього місця і намагалися не облаштовувати осель поблизу від гори і навіть не наближалися до неї без потреби. Давня назва «Вежа поганого бога» стала прототипом сьогоднішньї, яку дав горі Річерд Додж, що досліджував її ще в 1875 році. Що цікаво – кожне плем’я індіанців ставилося до Диявольської гори по-своєму. Деякі вважали її місцем, здатним вселити силу в людину і проводили там різні обряди, а деякі навпаки називали її жахливою і проклятою.

Схожа стаття  Жорстокі психологічні експерименти

В 20-тому сторіччі людська наївність з приводу походження гори перетворилася в неймовірні теорії про те, що скеля є місцем, де приземляються або будуть приземлятися космічні кораблі прибульців. Теорії ці не зовсім безпричинні – люди помічали на вершині Диявольської гори незрозумілі світлові спалахи, а в місцевості де вона розташовується неодноразово бачили об’єкти дуже схожі на НЛО. Цю версію навіть втілив у своїй популярній кінострічці «Близькі контакти третього ступеня» відомий режисер Стівен Спілберг.

Реклама

Дявольская гора залишалася нескореною дуже тривалий час. Тільки в кінці 19-го сторіччя її «переміг» місцевий житель, піднявшись на її вершину. Потім його геройський вчинок повторив вже добре підготовлений скелелаз Джек Дюранс, майже через пів сторіччя – в 1938 році. Через три роки парашутист Джордж Хопкінс потрапив на гору після стрибка з парашутом із літака. Як виявилося, потрапити таким способом на скелю було достатньо легко, в порівнянні з тим, як складно було її покинути. Мотузки, що скидалися Джорджу з літаків пролітали мимо, а дирижабль або вертоліт не можна було відправити йому на допомогу через жахливу погоду (напевно цьому посприяв злий демон, що викликає негоду своїми барабанами).

Схожа стаття  Як захистити себе від нападу

Вся Америка дізналася про поневіряння бранця і навколо індіанської святині стали збиратися цікаві. Хопкінс жартував на всю країну в радіоефірі, особливо слухачам сподобався його жарт про те, що якщо трапиться потоп, то для того, щоб відновити популяцію людства йому не вистачає тільки жінки, яка стала б другою Євою. Спритні компанії стали посилати до парашутиста літаки, які реклами заради скидали на нього свою продукцію. Чоловікові набридло стежити за тим, щоб не бути збитим однієї з «посилок» і він попросив припинити це, адже більша частина речей та їжі не досягала бранця а падала в прірву.

Джордж швидко втрачав свої сили по дощем, вітром і великою кількістю щурів, виповзаючих з щілин скелі і з кожною ніччю нахабно підбиралися все ближче до чоловіка. Комітет, який створили спеціально для порятунку бранця, вирішив викликати одних з найдосвідченіших альпіністів-скелелазів: Ерсте Філда та його друга Горелла. Вивчивши скелю і спробувавши на неї піднятися, альпіністи розвели руками – сходження на цього кам’яного монстра було їм не під силу.

Схожа стаття  Сила погляду

Дійсно можна подумати, що це прокляте місце – адже ці хлопці знавці своєї справи, вони піднімалися на вершини понад вісім тисяч метрів. А скеля висотою 390 виявилася їм не по зубам. Через радіомовлення і пресу почалися пошуки Джека Дюрранса, який вже одного разу впорався з підйомом на диявольську стіну. Через добу скелелаз був на місці став готуватися до підйому за своїм старим маршрутом. Рівно о 12 годині дня було розпочато підйом, альпіністи під керівництвом Дюрранса, не дивлячись на туман і вітряну погоду, підійнялися на вершину і в альпіністській колисці відправили зовсім втратившого сили Хопкінса на твердь земну. Майже тиждень провів в полоні гори нещасний Хопкінс .

Реклама


В 1906-му році президент Америки Рузвельт розпорядився зробити місцевість навколо Диявольської Вежі першим національним парком США. Скалу ж оголосили монументом. Пару сотень тисяч мандрівників і туристів відвідують цю пам’ятку щорічно. А з них пара тисяч чоловік, що мають досвід скелелазіння, піднімаються на вершину.

Василь Симойлов

Василь Симойлов

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Adblock
detector