Вежа Диявола
В одному зі штатів США (а саме – Вайомінгу) знаходиться неймовірна і загадкова Башта, яку називаю Вежею Диявола. Ця 380-метрова скеля виникла ще 65 000 000 років тому, завдяки вулканічній активності. Її нерівні стіни стали такими через руйнування м’яких порід, і стійкості більш твердих. Але подейкують, що насправді ці дивні сліди утворилися абсолютно іншим чином …
У індіанців є легенда про сімох дівчат, які загралися і забрели далеко в ліс, де їх почав переслідувати величезний ведмідь. Як діти не намагалися втекти, тварина не відставала. Не знайшовши ніякого притулку, вони вибігли на невеликий камінь, благаючи Великого Духа про допомогу. Той почув і камінь почав збільшуватися в розмірах, стаючи все вище і вище. Розлючений ведмідь намагався вискочити на нього, залишаючи на скелі сліди від своїх потужних кігтів, але його спроби виявилися безуспішними. А гора збільшувалася не зупиняючись, поки не досягла верхівкою неба. І дівчата залишилися назавжди на небозводі зірками плеяди. Саме тому індіанці називають гору «Ведмежий барліг».
Є й інший переказ, який свідчить про злого демона, котрий створив цю гору і б’є на ній в барабани, щоб викликати негоду у вигляді блискавок і грому. Індіанці уникали цього місця і намагалися не облаштовувати осель поблизу від гори і навіть не наближалися до неї без потреби. Давня назва «Вежа поганого бога» стала прототипом сьогоднішньї, яку дав горі Річерд Додж, що досліджував її ще в 1875 році. Що цікаво – кожне плем’я індіанців ставилося до Диявольської гори по-своєму. Деякі вважали її місцем, здатним вселити силу в людину і проводили там різні обряди, а деякі навпаки називали її жахливою і проклятою.
В 20-тому сторіччі людська наївність з приводу походження гори перетворилася в неймовірні теорії про те, що скеля є місцем, де приземляються або будуть приземлятися космічні кораблі прибульців. Теорії ці не зовсім безпричинні – люди помічали на вершині Диявольської гори незрозумілі світлові спалахи, а в місцевості де вона розташовується неодноразово бачили об’єкти дуже схожі на НЛО. Цю версію навіть втілив у своїй популярній кінострічці «Близькі контакти третього ступеня» відомий режисер Стівен Спілберг.
Дявольская гора залишалася нескореною дуже тривалий час. Тільки в кінці 19-го сторіччя її «переміг» місцевий житель, піднявшись на її вершину. Потім його геройський вчинок повторив вже добре підготовлений скелелаз Джек Дюранс, майже через пів сторіччя – в 1938 році. Через три роки парашутист Джордж Хопкінс потрапив на гору після стрибка з парашутом із літака. Як виявилося, потрапити таким способом на скелю було достатньо легко, в порівнянні з тим, як складно було її покинути. Мотузки, що скидалися Джорджу з літаків пролітали мимо, а дирижабль або вертоліт не можна було відправити йому на допомогу через жахливу погоду (напевно цьому посприяв злий демон, що викликає негоду своїми барабанами).
Вся Америка дізналася про поневіряння бранця і навколо індіанської святині стали збиратися цікаві. Хопкінс жартував на всю країну в радіоефірі, особливо слухачам сподобався його жарт про те, що якщо трапиться потоп, то для того, щоб відновити популяцію людства йому не вистачає тільки жінки, яка стала б другою Євою. Спритні компанії стали посилати до парашутиста літаки, які реклами заради скидали на нього свою продукцію. Чоловікові набридло стежити за тим, щоб не бути збитим однієї з «посилок» і він попросив припинити це, адже більша частина речей та їжі не досягала бранця а падала в прірву.
Джордж швидко втрачав свої сили по дощем, вітром і великою кількістю щурів, виповзаючих з щілин скелі і з кожною ніччю нахабно підбиралися все ближче до чоловіка. Комітет, який створили спеціально для порятунку бранця, вирішив викликати одних з найдосвідченіших альпіністів-скелелазів: Ерсте Філда та його друга Горелла. Вивчивши скелю і спробувавши на неї піднятися, альпіністи розвели руками – сходження на цього кам’яного монстра було їм не під силу.
Дійсно можна подумати, що це прокляте місце – адже ці хлопці знавці своєї справи, вони піднімалися на вершини понад вісім тисяч метрів. А скеля висотою 390 виявилася їм не по зубам. Через радіомовлення і пресу почалися пошуки Джека Дюрранса, який вже одного разу впорався з підйомом на диявольську стіну. Через добу скелелаз був на місці став готуватися до підйому за своїм старим маршрутом. Рівно о 12 годині дня було розпочато підйом, альпіністи під керівництвом Дюрранса, не дивлячись на туман і вітряну погоду, підійнялися на вершину і в альпіністській колисці відправили зовсім втратившого сили Хопкінса на твердь земну. Майже тиждень провів в полоні гори нещасний Хопкінс .
В 1906-му році президент Америки Рузвельт розпорядився зробити місцевість навколо Диявольської Вежі першим національним парком США. Скалу ж оголосили монументом. Пару сотень тисяч мандрівників і туристів відвідують цю пам’ятку щорічно. А з них пара тисяч чоловік, що мають досвід скелелазіння, піднімаються на вершину.