“Столітні яйця”

“Столітні яйця”


Недавно американська телекомпанія CNN за допомогою своїх так званих громадських кореспондентів склала список найбільш огидних страв у світі. Головним жахливим делікатесом були названі «столітні яйця» – традиційне блюдо китайської кухні. На зухвалість CNN через кілька днів відреагували самі китайці – вони образилися на телекомпанію, звинуватили її співробітників в невігластві і зажадали вибачень.
«Столітнє яйце» або як їх ще називають «тисячолітні яйця» – китайський делікатес. Це чорне штучно зістарене яйце, яке ніколи не псується.
Давайте дізнаємося як же воно так виходить …
Яйця покриваються рисовим лушпинням, глиною, сіллю і пеплом. Шкаралупа яєць захищає їх від впливу цих елементів і мікробів протягом декількох місяців, поки вони зариті. Яйця мають іншу консистенцію, ніж їх свіжі аналоги. Білок перетворюється в кремове буре желе, а жовток в чорну порошкоподібну речовину. Вважається, що споживання «столітніх яєць» лікує високий кров’яний тиск і позбавляє від поганого апетиту. Історично їх виготовляють з качиних яєць, але як альтернативу можна використовувати гусячі, курячі, індичі і перепелині яйця.
Сучасний спосіб приготування може відрізнятися від традиційного. Нові методи включають вимочування яєць в дуже сильному лужному розчині. Для пом’якшення жовтка «столітніх яєць» іноді додають оксид цинку або свинцю. Головним каталізатором фізико-хімічних змін, що відбуваються в заритих яйцях, є гідроокис натрію, який утворюється в пасті або розчині, що покриває яйця. Цей луг викликає зміни кольору і консистенції компонентів яйця.
«Столітні яйця» володіють запахом, який нагадує деякі засоби для чищення. Сірководень і аміак, які виробляються в процесі ферментації, надають яйцям відмітний характерний відбиток. Яйця можна використовувати як гарнір або подавати окремо. Найчастіше їх їдять з тофу або з рисовим відваром і свининою. Щоб спробувати «столітні яйця» не обов’язково відвідувати Китай. У більшості азіатських продуктових магазинів за межами регіону можна зустріти цей делікатес.
Традиції національних кухонь часом бувають досить неоднозначні: десь звичайною справою вважається з’їсти на обід смажену морську свинку, десь воліють суп з качиної крові, ну а подекуди до столу подають непривабливого кольору яйця, що пролежали в землі пару-трійку місяців. І нічого – їдять же люди. Правда, деяким, хто звик, наприклад, до чізбургерів з колою, такий підхід до раціону здається, м’яко кажучи, дивним.
Щоб спробувати «столітні яйця», які за виглядом нагадують якесь інопланетне желе, зовсім не обов’язково їхати в глуху китайську село. Можна просто зайти в супермаркет і придбати упаковку цих страшненьких, але, очевидно, улюблених китайцями яєць. Виробництвом такої продукції займаються кілька компаній, але найбільшою з них в даний час є фірма «Шеньдань», чиї співробітники, мабуть, час від часу почитують CNN Go.
Інакше пояснити те, що трапилося буквально через тиждень після публікації списку огидної їжі, важко. А сталося ось що 6 липня голова ради директорів «Шеньдань» і три тисячі його підлеглих направили на адресу CNN скаргу, в якій зажадали вибачень за привласнення «столітнім яйцям» звання самої огидною їжі в світі.
У документі серед іншого говориться, що співробітники американської телекомпанії зробили абсолютно безпідставні і антинаукові висновки про смакові якості знаменитої китайської закуски. І ця обставина свідчить про те, що автори замітки про національні страви проявили неповагу до чужої культури, а також продемонстрували свої невігластво і зарозумілість.
З одного боку, товаришів з яєчної фірми «Шеньдань» можна зрозуміти – кому сподобається, якщо твою улюблену їжу назвуть несусвітною гидотою, яку неможливо споживати без сліз на очах і позивів до блювоти. Але з іншого боку, якщо подивитися на ситуацію трохи інакше, можна прийти до простих і очевидних висновків.
Ніяк не можна назвати неосвіченою і зарозумілою приватну думку людини, яка купила заради кулінарного експерименту незвичайну їжу. Навіть в тому випадку, якщо б перед зняттям проби зі «столітніх яєць» автор замітки про них озброївся до зубів всілякими теоретичними викладками про історію походження рецепта і про користь продукту, то він навряд чи зміг би протиставити ці знання реакції своїх смакових рецепторів.
Зрештою, громадський кореспондент CNN чесно описав відчуття, і ті живі емоції типово західної людини , що дають про смак східного продукту більше уявлення, ніж словосполучення «традиційне, корисне блюдо з багатою історією». Адже читачі чекають саме оцінки, а не того, що вони і самі в змозі прочитати в кулінарній енциклопедії.
Словом, перш ніж братися за написання гнівної скарги, китайській фірмі не варто забувати, що в світі дійсно багато досить своєрідних і дивних страв і популярність їх безпосередньо залежить від кулінарних уподобань не тільки різних народностей в цілому, а й окремо взятих людей зокрема (тим більше що деякі з жителів Китаю відгукуються про найпростіший і звичний більшості людей Заходу сир приблизно так само, як автор короткої замітки в CNN Go – про «столітні яйця»).
Не виключено, що серед читачів цього тексту знайдеться один безстрашний фанат «столітніх яєць», який виписує їх собі за скажені гроші безпосередньо з Китаю і при цьому терпіти не може смажену картоплю, називаючи її не інакше як самою огидною їжею у світі. Так що на чиєсь «фу» великому виробнику яєчної продукції можна було б і не звертати ніякої уваги.
Так вчинили (по всякому разі поки що) інші виробники тих незвичайних страв, які фігурували у списку CNN. Зокрема, у рейтингу слідом за «столітніми яйцями» розташувалися філіппінські личинки деревоточця в соусі з оцту, солі і лайма. Поки філіппінцям не прийшло в голову написати лист в CNN із скаргою й аргументацією в стилі «а я твій безглуздий хот-дог за їжу не вважаю».
Не послідувало гнівних листів і від тих, хто спеціалізується на виробництві ферментованих соєвих чіпсів (Індонезія), продукції з собачого м’яса і тельбуха (Південна Корея), смажених павуків (Камбоджа), смажених цикад (Таїланд) і смажених же жаб (знову Філіппіни). Тому що, напевно, всім цим людям ніколи – вони зайняті своїми справами, а божевільні іноземці, які роз’їжджають по різних країнах і які роблять великі очі при вигляді сарани в солодкому соусі, їм не указ.
І правильно. Конфлікти, в яких ключовим моментом виступає смак, заздалегідь приречені на провал. Зрештою, подібні зіткнення думок – це приблизно те ж саме, що спір про красу того чи іншого відтінку кольору. Все одно кожен залишиться при своїй думці. І замість того, щоб сваритися через якусь нісенітницю, краще зробити собі величезний бутерброд з смачним сиром, ну або не менш смачними «столітніми яйцями» – це вже кому як подобається.
Європейці часто називають ці яйця «тухлими», а китайці, навпаки, «імператорськими». Як відомо, «мільярд китайців не може помилятися» …
Схожа стаття  Серветки, мочалки та інше з берези
Василь Симойлов

Василь Симойлов

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Adblock
detector