Співаючі тераси, с. Городнє

Співаючі тераси, с. Городнє
Хочете підняти настрій, щоб душа заспівала? Відправляйтеся в село Городнє, там співає все – навіть стара цегла.
Співаючі тераси з’явилися в 19 столітті і були засновані Павлом Харитоненко. Поміщик Павло Харитоненко хотів виростити тут різні рідкісні та екзотичні рослини, які за визначенням не могли тут зростати через особливості кліматичних умов. Недолік сонячного тепла, бідний живильними речовинами грунт та ін. Негативні фактори були відвертою перешкодою. І тоді поміщику прийшла в голову ідея, результат якої сьогодні може побачити кожен, хто приїжджає в це місце.
На схилі яру з кам’яної кладки було споруджено п’ять терас, укріплених потужними дугоподібними стінами, з яких були виведені мідні дренажні труби. Таке розташування забезпечувало постійне потрапляння сонячних променів на рослини. Крім того камінь так само акумулював тепло і все разом – забезпечувало плодові дерева необхідної тепловою енергією, так необхідної для їхнього росту.Відразу ж після будівлі на терасах посадили полуницю, виноград, екзотичні фруктові дерева.
Унікальність архітектурної форми дала цікавий акустичний ефект. Звуки, які відтворюються на території співаючих терас посилюються і тут чути навіть шепіт на великій відстані. Кожен тріск гілочки можна почути на великій відстані. Саме цей ефект приваблював сюди свого часу різних популярних музичних виконавців: Ф. Шаляпін, ВВ (Воплі Відоплясова). Тут же виступав народний артист Богдан Ступка. Важко передати це словами, це те, що потрібно відчути самому.
Зараз «співаючі тераси» належать радгоспу «Глобівський», що спеціалізується на вирощуванні елітних сортів яблук. Вони охороняються державою як пам’ятник архітектури. Відвідавши це унікальне місце, можна прогулятися терасами, послухати тиху мелодію, створену шелестом яблуневих листя, заспівати там, де колись співав Ф. Шаляпін.
Задовго до споруди терас ці місця стали ареною кровопролитного бою російських військ зі шведами під час Північної війни. У лютому 1709 року біля села Городнє був розбитий один зі шведських загонів. Про цю подію нагадує скромний пам’ятник у вигляді білої стели, встановленої на краю села, біля шосейної дороги, що з’єднує Краснокутськ з Богодуховом і Харковом.
Якщо ви добираєтеся в Городнє на автомобілі, після в’їзду в село по лівій стороні через 3-3,5 км у бачите ворота у вигляді білих стовпів. Це ваш орієнтир. У разі дощової погоди машину краще залишити там, де закінчується асфальтована дорога, і спуститися вниз пішки.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *