Рівненський біосферний заповідник

Рівненський біосферний заповідник

Рівненський біосферний заповідник отримав свою назву по місцю розташування у Дубровицькому, Володимирецькому, Рокитнівському та Сарненському районах Рівненської області. Всі ці землі є частиною Українського Полісся. Загальна площа заповідної території дорівнює 42288,7 га земельних і водних угідь. Заповідник Рівненський знаходиться в підпорядкуванні у державного комітету лісгоспу України.

Спочатку площа Рівненського заповідника була трохи менше нинішньої. За президентським Указом від 3. 04. 1999 року № 356 Рівненський заповідник об’єднав тільки 47046,8 га природних угідь. Збільшення території заповідника відбулося завдяки постанові КМУ від 14. 08. 2003 року № 1271.

Підставою для створення Рівненського заповідника стали чотири адміністративні ділянки, які з 1984 року здійснювали на тутешніх землях функції заказників.
Всі чотири заказника об’єднує один фактор – найбільш цінним і видатним елементом на всій їх великій території вважають болотні масиви, одні з найбільших і найкраще збережених в Україні, між іншим. Тут проводив свої дослідження український професор Є. М. Брадис зі своїми науковими експедиціями. Також територія Рівненського заповідника становить великий інтерес для вчених-орнітологів.

Територія Рівненського заповідника розташована в зоні мішаних лісів із підвищеною лісистістю і заболоченістю. Тут переважно рівнинні рельєфи, а сам заповідник займає певну ділянку низовини. У грунті великий вміст піску, баланс вологи позитивний. Білозерський ділянку багатий мореною, а в основі всіх ділянок знаходяться переважно торфяники.

Ділянка «Білоозерськ» характеризується безліччю озер карстового й заплавного походження, болота тут займають всього 10% площі. Всі інші ділянки Рівненського заповідника навпаки, являють собою дуже заболочені території, тут вже 20% площі зайнято болотами.

Співвідношення лісової і болотної рослинності в Рівненському заповіднику визначається приблизно 50 на 50. У лісовому масиві домінуючою породою є сосна. Не обійшлося також без берези, дуба і граба. Хоч рідко, але все ж зустрічається на території Рівненського заповідника і така лісообразуюча формація, як чорна вільха.

Флору болота в більшості своїй представляють два різновиди: перехідні і верхові болота з добре розвиненим сфагновим покривом. Відзначено присутність і низинних боліт, проте їх площа незначна – всього 10%. Парадоксально, але саме Білоозерська ділянка Рівненського заповідника, де болота займають найменше території, відрізняється найбільшою їх видовою різноманітністю.

В цілому, кожна ділянка Рівненського заповідника відрізняється притаманним тільки йому природним світом. Так, «Білозерська» ділянка, розташована в долині річки Березина, цікава своїми болотними спільнотами. Крім соснових лісів ділянка зайнята численними лишайниками, зеленими мохами, чорницею.

З озер ділянки своїми розмірами (453 га) виділяється Біле озеро карстового походження. Середня глибина озера – 4 м, а максимальна – 26 м. Таку назву озеро отримало через білі вапнякові камені на дні, які добре проглядаються через прозору воду. Рослинність на озері і навколо нього не багата, зате цікава, це й очерет, й латаття біле.

Ділянка «Переброди» відрізняється болотами. Тут росте безліч рідкісних видів рослин. Лісові масиви на «Перебродах» не великі, займають переважно мінеральні острівці і гриви. Поруч з сосною тут сусідять чорниця, верес, брусниця, мучниця.

Особливістю ділянки «Сира Погоня» є наявність верхових болотних угруповань, що перебувають під охороною Зеленої книги України.
Для ділянки «Сомин» характерна наявність перехідних боліт.

У тих же водоймах водяться і представники іхтіофауни заповідника, серед них вугри, соми та інші поліські риби, загальною чисельністю 15 видів.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *