Пластуни (козацький спецназ)

Пластуни (козацький спецназ)

Їх боялися черкеси, татари і турки, вони наводили страх на європейські армії, а воєначальники захоплювалися їх винахідливістю і відвагою. Мова про пластунів – особливому роді козацьких військ.
Пластуни – вихідці із Запорізької Січі: там, в низов’ях Дніпра, вони відточували свою майстерність і гартували характер. Назва «пластун» походить з українського слова «пластувати» – повзти, але деякі вважають, що це ім’я пішло від козака на прізвисько Пластун.
З часом пластуни сформувалися в особливі військові підрозділи, що виконували широкий спектр складних і небезпечних завдань – від розвідки до диверсій у тилу ворога. Після знищення Запоріжської Січі,
на межі XVIII пластунські загони вже входять до складу Чорноморського козачого війська, а слідом за цим стають невід’ємною частиною Кубанського козацтва.
Навіть у ті часи, коли пластуни не вважалися козачоюї елітою, потрапити в їх ряди міг далеко не кожен. Найчастіше спеціальність пластуна передавалася у спадок або ж ними ставали козаки змалку , прислуговуючі досвідченим бійцям. Але і цього було недостатньо. Майбутній пластун повинен був володіти не лише фізичною силою та міцним здоров’ям, але і певними рисами характеру – витриманістю і холоднокровністю, а також бути невибагливим у побуті, витривалим в поході і терплячим в бою. Не кожен зможе годинами безперервно сидіти в студеній воді або під палючим сонцем. Гаряча вдача і яскрава зовнішність могли згубити пластуна – невипадково це був переважно спокійний і малопримітний народ.
Пластунам доводилося виконувати набагато більш широке коло обов’язків, ніж іншим військовим підрозділам. Вони були слідопитами і розвідниками, диверсантами і стрілками, їм необхідно було знати артилерійську і саперну справу, майстерно лазити по горах і плавати у бурхливих річках, більш того, війна змусила їх оволодіти навичками ведення рукопашного бою.
Довгий процес навчання військовому ремеслу був запорукою виживання пластуна в умовах постійних набігів кочівників і суворої природи. В пластунському лексиконі навіть з’явилися нові терміни, що характеризують бойові дії козаків: «постріл на хрест» – здатність вражати будь-яку ціль при поганій видимості або її відсутності, «вовча паща» – вміння провести блискавичну разючу атаку або «лисячий хвіст» – мистецтво замітати свої сліди при поверненні з завдання.
Одяг, який носили козаки-пластуни був максимально легкий, зручний і не помітний, щоб не заважати скритності, маневреності та швидкості пересування.
Пластунські підрозділи брали участь практично у всіх війнах, які вела Російська імперія, починаючи від Російсько-турецької війни 1787-1791 років і закінчуючи Першою світовою.
В деяких ситуаціях пластуни мали явну перевагу перед регулярною піхотою: їх вміння безшумно і раптово підкрастися до супротивника, заплутати сліди або вибудувати хитромудрі пастки не раз допомагали здобувати важливі перемоги. Так, в листопаді 1855 року в період Кримської війни пластуни під покровом ночі ліквідували ворожу мортирну батарею, що доставляла багато проблем, попутно перебивши в ближньому бою значну частину противника і захопивши з собою три гармати.
Одна з найбільш яскравих героїчних сторінок пов’язана з обороною Сарикамишу в 1915 році. Добірні турецькі війська зробили масштабний наступ в районі цього прикордонного містечка, і в запеклих боях росіяни поступово здавали свої позиції. На допомогу захисникам Сарикамишу підійшов козачий полк у складі якого була 2-а пластунська бригада генерала Івана Гулиги.
В важких погодних умовах при 30-градусному морозі і заметах по пояс пластуни нічним кидком атакували і захопили штаб турецької піхотної дивізії. У підніжжя гори сталася жорстока і мовчазна рукопашна сутичка, в якій козаки поклали близько 800 турецьких солдат і офіцерів. Цей момент став переломним у битві за Сарикамиш, а генерал Гулига за успішну операцію був нагороджений Орденом Святої Анни 1-го ступеня.
Після Жовтневої революції пластуни повторили долю козацтва в цілому. Голод, репресії – методи Військового комунізму – змусили одних організовувати повстанські загони, а інших емігрувати за кордон.
Проте, в роки 2 світової війни пластуни востаннє голосно про себе заявили. У складі 9-ї пластунської стрілецької дивізії вони брали участь у Вісло-Одерській, Моравсько-Остравській, Празькій та інших операціях, визволяли Краків, Ратибор, Троппау, а закінчили війну під Прагою. Високо оцінили боєздатність пластунів й на Заході. Козаки посприяли формуванню морської піхоти США , Іноземного легіону Франції та іншим підрозділам спецназу.
Схожа стаття  Перший німецький підводний човен "Брандтаухер"
Василь Симойлов

Василь Симойлов

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Adblock
detector