Переяслав-Хмельницький – місто-музей

Переяслав-Хмельницький – місто-музей

Переяслав-Хмельницький є одним із найдавніших міст на території не тільки сучасної України, а й усього слов’янського світу. Сьогодні це районний центр в 80 км від Києва, а в часи Київської Русі – столиця Переяславського князівства і важливий культурний і політичний центр держави. Тут і понині збереглися пам’ятники архітектури XI – XII ст.

Перша згадка про Переяслав з’являється в літописних документах за 907 рік у договорі князя Олега із Візантією.

Походження назви Переяслава-Хмельницького пов’язують з навалами сусідів-кочівників, часто тривоживших давньоруські поселення. Одна з легенд свідчить про такого собі героя, не побоявшогося вийти на поєдинок з непереможним воїном-богатирем з ворожого табору і здолавшого останнього. Цією перемогою він «переяв славу» собі. Відтоді поселення стали називати Переяславом. Інша ж легенда говорить про місто Слав на протилежному березі Дніпра. І коли мешканці перенесли місто на другий берег, то нове місто «перейняло славу» старого Слава.

В Переяславі була побудована фортеця, і місто тривалий час виконувало стратегічну роль в обороні південних кордонів давньоруської держави, а до появи знаменитого Софійського собору тут розміщувалася резиденція київських митрополитів. Після смерті Ярослава Мудрого територія Київської Русі була розділена між його синами. Переяслав і навколишні землі дісталися Всеволоду, що створив своє Переяславське князівство.

У першій половині XIII ст. Переяслав, як і більшість міст Київської Русі, був зруйнований під час монголо-татарської навали.

Найбільш важливий, переломний епізод української історії, пов’язаний з містом Переяславом, відбувся в 1654 році, під час Визвольної війни, очоленої Богданом Хмельницьким. Йдеться про Переяславську Раду, на якій гетьман, прагнучи вийти з-під влади польської корони, офіційно погодився на протекторат московського царя. Гетьману була надана гарантія повного збереження автономії України. Проте з часом всі обіцянки були порушені. Україна на довгі століття втратила всяку надію на відновлення незалежності.

Далі – ліквідація Гетьманщини, розформування Запорізької Січі і практично повне знецінення ролі козацтва та козацьких міст. Переяслав з часом втрачає своє важливе політичне і військове значення і стає рядовим повітовим містечком.

У роки Другої світової війни Переяслав пережив тяжкий період гітлерівської окупації, а після звільнення в 1943 р був перейменований у Переяслав-Хмельницький.

Багатовікова історія Переяслава залишила в місті багато нагадувань про себе: це пам’ятники історії, археології, архітектури різних періодів. Сьогодні це не просто місто, а центральна складова всесвітньо відомого Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», що об’єднує 371 пам’ятки історії та архітектури, 25 тематичних музеїв, у яких представлено більше 150 тисяч цінних, часом дуже раритетних експонатів.

Найвідоміший в місті – Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Тут під відкритим небом зібрані пам’ятки різних епох: стоянки і споруди періоду від пізнього палеоліту до Київської Русі, безліч цікавих експонатів, властивих українському селу XVII – початку XX ст. Справжньою окрасою музею є 2 мальовничих штучних ставка і дендропарк з рідкісними видами дерев і кущів.

Серед найдавніших пам’яток відзначимо саркофаги племен обінської культури (IV тис. До н.е.), перші монументальні зображення людини у вигляді кам’яних стел (VI – IV ст. до н.е), фрагменти стоянок від періоду пізнього палеоліту і до житлових приміщень XI ст.

Безліч цікавих експонатів представляють і пізніший, проте насичений подіями період історії. Це, зокрема, церква Іоанна Богослова – яскрава представниця культової архітектури козацького періоду, церква святого Георгія, побудована в 1768 р, садиба сільського священика, будівля сільської управи, шинок, фортифікаційна споруда для несення варти і багато іншого.

На території Музею народної архітектури й побуту розташувалися 13 тематичних музеїв: Музей українських обрядів і звичаїв, Музей історії української православної церкви, Музей лікарських рослин, Музей «Поштова станція», Музей хліба і навіть Музей освоєння космосу.

Крім музею під відкритим небом до складу Переяславського заповідника входить ряд самостійних пам’яток, що мають національне значення. Це Вознесенський собор (1696 – 1700 рр.), Побудований на кошти гетьмана Івана Мазепи, Михайлівська церква, зведена на місці Михайлівського храму XI ст., Будівля знаменитого Переяславського колегіуму (1753), садиба лікаря А. Казачковского, де в середині XIX ст. якийсь час жив і творив Т. Шевченко.

Національний історико-архітектурний заповідник насичений безліччю найунікальніших пам’яток, завдяки чому заслужено входить в список «7 чудес України».

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *