8 Травня, 2020

Острів Хортиця

Більше 3-х мільярдів років тече по території східної Європи могутня річка Дніпро. У різні часи їй давалися імена: Борисфен (грецьке), Данапріс (Римське), Славутич (Давньослов’янське) і нинішню назву Дніпро. З давніх часів річка стала частиною найважливішого торгового шляху, що з’єднує Прибалтику і Причорномор’я (з Варяг в Греки). Найпотужнішою перешкодою для подорожніх у руслі Дніпра були пороги. Далеко не кожен безперешкодно проходив цей небезпечний шлях. Багато суден розбивалися об каміння скель в ревучих Дніпровських хвилях. За останнім з дев’яти порогів подорожніх очікував великий красень -- острів Хортиця, де можна було зупинитися для відпочинку і відновлення сил перед продовженням шляху.
Хортиця -- так називається цей острів сьогодні. Острів, з давніх часів залучав подорожніх і осілих людей. Острів, який став для багатьох поколінь стародавніх жителів південних степів місцем поклоніння язичницьким Богам. Острів, що століттями вабив всіляких загарбників, ласих до легкої наживи. Острів, який у середні віки минулого тисячоліття навчився себе захищати, ставши місцем розташування українських козаків.
Хортиця розташована за дніпровськими порогами. Місцевість ця в народі називалася «Запоріжжя». Сприятливі географічні та природні умови послужили утворення в цьому місці поселень слов’ян. У 1775 році тут була зведена Олександрівська фортеця, яка в подальшому розрослася в місто Олександрівськ. З 1921 року назву міста змінено, і з тих пір воно називається Запоріжжям.
Хортиця -- це найбільший острів на річці Дніпро. Більш того, на жодній іншій європейській річці таких великих островів немає, а значить Хортиця -- найбільший річковий острів у Європі.
Довжина острова складає 12 км, а ширина -- до 2.5 км. Хортиця є національним заповідником з 2005 року, хоча і до цього острів був місцем зі спеціальним статусом протягом багатьох років. Напевно, завдяки цьому від унікальної природи острова досі ще дещо залишилося, хоча «прекрасний» дотик людини можна помітити на Хортиці часто-густо. Тим не менш, дуже складно зіпсувати таке дивовижне місце. На острові сама природа створила унікальний мікроклімат, тому рослинний і тваринний світ острова значно відрізняється від флори і фауни обох берегів Дніпра. На Хортиці живуть 20 видів ссавців (кабани, косулі, зайці, лисиці і всяка звірина малеча), зустрічаються 960 видів рослин, у тому числі реліктові та ендеміки. Багато видів рослин, тварин і птахів, на жаль, зникли і продовжують зникати, судячи із заяв екологів. Звичайно ж, це унікальне місце, і розбазарювати таке надбання -- дуже недалекоглядно. Не дарма Хортиця постійно входить в різні списки , як наприклад «Сім чудес України» та ін. Хочеться вірити, що таке визнання допоможе острову зберегти свої багатства.
За деякими даними перша людина з’явився на острові Хортиця 35 тисяч років тому. Близько 6000 років тому місцеве населення приручило коня. На Хортиці в різні епохи проживали представники різних культур, національностей і, в тому числі, кочівників … Але найяскравіший слід із стародавніх залишила скіфська цивілізація. Скіфи населяли острів з VII до III століття до н.е., й досі скіфські кургани (поховання) є однією з визначних пам’яток Хортиці.
Відомий шлях із варяг у греки проходив трохи нижче острова Хортиця за течією Дніпра. Уже в ті часи острів був важливим стратегічним об’єктом для племен населялих околиці і кочівників. Хто контролював острів -- контролював переправу через Дніпро в найвужчому місці річки, яке становить приблизно 175 метрів. Зараз на цьому місці знаходиться гребля і працює гідроелектростанція ДніпроГЕС. Вона знаходиться трохи вище за течією від Хортиці, і греблю можна часто побачити на запорізьких листівках, магнітах та інших сувенірах.
В епоху Київської Русі багато князів побували на території острова, в тому числі Аскольд і Дір, Олег і княгиня Ольга. За однією з версій на Хортиці загинув у бою з печенігами київський князь Святослав. Відповідний пам’ятник історії стоїть недалеко від музею козацтва на Хортиці.
Достовірно відомо, що острів Хортиця відвідували такі відомі історичні особистості, як Тарас Шевченко, Іван Бунін, Ілля Рєпін, Максим Горький, композитор Микола Лисенко, причому на багатьох з них відвідування острова зробило певний вплив, що було відображено в їхніх творах.
Найчастіше острів Хортиця згадується в контексті запорізького козацтва.
Запорізькі козаки в своїй більшості були дуже грамотними людьми і дуже забобонними і релігійними. Найтяжчий злочин за їхніми законами (після вбивства козаком козака) було злодійство. Навіть за дрібну крадіжку у запорізьких козаків була передбачена смертна кара. Також в Січі були дуже жорсткі розправи з любителями «содомського гріха», суворо карався грабіж православного населення.
Всупереч поширеній думці, Запорізька Січ не розташовувалася на самій Хортиці. Адміністративні центри козацького війська з 1552 по 1775 змінювалися дев’ять разів, і, Січ, в тому числі, розташовувалася на сусідньому острові Мала Хортиця (острів Байда), який був неприступною фортецею для ворогів протягом довгого часу. Потім Січ багато разів «переїжджала» з різних причин і з різними цілями. Хоча назва «козаки» і перекладається як «вільні люди», але політична обстановка в регіоні постійно змушувала їх триматися між двох, а то й трьох вогнів. У 1775 Катерина II зруйнувала останню Запорозьку Січ, яка перебувала поблизу села Покровське (десятки кілометрів від Хортиці). Після цього частина запорізьких козаків заснувала Задунайську Січ, яка проіснувала ще більше п’ятдесяти років, але це вже зовсім інша історія …
Прекрасне місце розташування острова Хортиця, його унікальна природна неприступність, чудовий клімат і велика кількість можливостей для рибалки і полювання привертали людину протягом тисячоліть, і особливо в період великих воєн. Саме на Хортиці, на сусідньому острові Байда та на прилеглих територіях відбувалися найважливіші битви. Музей запорізького козацтва зібрав велику кількість експонатів епохи козацтва. Це і знаряддя праці та побуту запорізьких козаків, і бойова зброя, і різні схеми будівель, а також історичні документи. Музей розташований прямо на найвідомішою оглядовому майданчику острова з видом на ДніпроГЕС.
У 1990-х роках було проведено безліч розкопок на території острова. Зокрема, була досліджене скіфське місто-фортеця на скелі Совутиній. Скіфські «баби», кургани і грунтові поховання є досить цікавою частиною історії острова Хортиця.
Потрапляючи в комплекс вперше, можна запросто подумати, що ми перемістилися на кілька століть у минуле. Тим не менш, ця Січ не є копією якої-небудь з існуючих Запорозьких Січей. Творці експозиції переслідували лише мету передати атмосферу і створити цілісне уявлення про архітектуру та пристрої Січі. У сучасному комплексі є козацька церква, курені (козацькі будинки), будиночок кошового отамана, канцелярія, школа, майстерня з гарматами, гончарня, кузня, шинок і гостьовий будиночок. Саме з таких архітектурних одиниць складалася Січ за часів козацтва. Зараз на території комплексу ставлять театралізовані шоу, знімають фільми (наприклад «Тарас Бульба»), а саме місце відвідують сотні тисяч туристів на рік!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *