Об’єкт «Скеля» м.Коростень

Об’єкт «Скеля» м.Коростень

Об’єкт «Скеля» зводили в 19351937 рр. як командний пункт Коростенського укріпрайону5, що входив в систему оборонних рубежів західної частини СРСР. На випадок війни передбачалося, що в цьому укритті зможе розміщуватися командування ПівденноЗахідного фронту, а то і всієї Червоної Армії. Воювати ж збиралися виключно «на чужій території» …

Однак приблизно на 1500 років раніше сталінських інженерівфортифікаторів скелю над річкою Уж облюбувало словянське племядревляни. І побудували на ній місто Іскоростень, яке, як відомо, через пару століть було спалене княгинею Ольгою. У печері під горою жителі ховалися від дружини княгині, а пізнішевід монголів і литовців. Пройшли століття, і скеля посеред міста, вже перейменованого в Коростень, знову привернула увагу державних людей. У 1935 році сюди наїхало безліч військових і чекістів, які негайно обнесли скелю парканом. Прямо в печері почалося будівництво.

З тих пір протягом 70ти років про неї говорили тільки пошепки, поки в 2005му захований прямо в горі командний пункт не розсекретили, передавши його у відання місцевих МНСників. Бункер і тепер залишається резервним командним пунктом, але працює він також як музей. Тут знаходиться дуже цікава експозиція зброї початку Великої Вітчизняної, важкої і стрілецької техніки, військового спорядження.

Радянські будівельники «вписали» бункер прямо в печеруточніше, в ту її частину, яка займає лише один рівень. Місцеві жителі в певні періоди мали можливість досліджувати споруду. Вони стверджують, що з бункера є виходи в інші частини печери, в інші її рівні, що залишилися первозданними. Однак нині ці виходи заглушені. Але й «облагороджена» внутрішня частина печери досить велика. Бункер складається з чотирьох послідовно розташованих коридорів, перегороджених бронедверями.
По обидві сторониблизько трьох десятків приміщень, які містять все необхідне не тільки для плідної роботи найвищого військового керівництва, а й для автономного проживання. Є система технічного та питного водопостачання (у тому числі автономного), електроживлення, фільтровентиляційна установка для очищення повітря, захищений телефонний зв’язок (у тому числі з Москвою). Враховано все до дрібниць: є санчастина, кімната зв’язку, комора з місячним запасом продуктів і навіть особливий відділте, що під час війни називалося СМЕРШем

Працюючі тут люди розповідають, що якось під час перебоїв в міському водопроводі вони користувалися «своєю» водою, невідомо коли залитою в посріблені ємності бункера. Вода виявилася відмінною.

Цей об’єкт іноді називають «бункером Сталіна», але про те, чи бував тут колинебудь Верховний Головнокомандувач, достовірної інформації немає. Багатометрова товщина граніту могла вберегти від бомбардувань і артобстрілів і генералісимуса, але використовувати командний пункт за призначенням не встиглизанадто швидко в 1941му відступали. У липнісерпні 41го тут, так і не дочекавшись підкріплення, тиждень протримався підрозділ Червоної Армії

У Коростені з великою повагою ставляться до княгині Ольгивеликої правительці і першої руської святої. Пам’ятник Ользі зведений біля тієї ж скелі на березі купальні, названої її ім’ям.
Kоростень адміністративно відноситься до Житомирської області. Приїхати в це місто на автомобілі можна з декількох напрямів. Військовоісторичний комплекс «Скеля» розташований в центрі Коростеня, в парку. Адреса для GPSнавігаторів: м Коростень, вул. Сосновського. Про відвідування музею потрібно домовитися заздалегідь, зв’язавшись з місцевим МНС. Коростеньдосить великий населений пункт, і знайти в ньому готель не складе великих труднощів. Те ж саме стосується і точок громадського харчування.

admin

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *