Лиса гора. Київ

Лиса гора. Київ
Згідно слов’янської міфології, змія, що оперізує земну кулю, кусає себе за хвіст. Саме в цьому місці і знаходиться київська Лиса гора. Само собою, енергетика в цій місцевості незбагненна. Здавна тут збиралися відьми, чаклуни і чарівники, спілкувалися з нечистою силою, підживлювалися енергією і робили жертвопринесення.
А ще раніше давні слов’янські племена поклонялися тут своїм язичницьким богам. І таких місць було багато, просто Лиса гора відрізнялася неприборканістю енергії. Київська гора й досі популярна серед сатанинських і окультних сект. Навіть вчені, схильні вірити тільки власним науковим доказам, погоджуються, що в районі гори знаходиться дуже потужна геопатогенна зона. І кажуть, що загадані тут бажання, збуваються.
На початку ХІХ століття гора належала Печерському монастирю, але у 60-х роках міська влада викупила землю і тут був зведений форт Київської фортеці. Форт представляв собою складну систему з бастіонів, равелінів, люнетів, ретраншемента і т.д. Відьми застерігали, що ні до чого хорошого це не приведе. Але хто ж повірить всяку нісенітницю, коли на дворі освічене ХІХ століття. І все ж щось трагічне постійно відбувалося з солдатами. Багато офіцерів божеволіли, кінчали життя самогубством, а то і вмирали раптово від незрозумілих хвороб.
Збереглася цікава інструкція начальника фортеці вартовим офіцерам: «перед виходом в караул офіцер зобов’язаний попереджати солдата, щоб він не ніяковів від незрозумілих шумів» .
Зараз, якщо підійти ближче до напівзруйнованим стін казематів і складів, можна побачити безліч дрібних нацарапаних написів – багато поколінь вартових солдатів починаючи з початку 19 століття залишили їх тут не знаючи чим зайняти себе під час чергування.
У 1906 р тут встановили шибениці і страчували державних злочинців. 24 вересня 1911 чорна карета везла в останню путь Дмитра Багрова – вбивцю прем’єр-міністра Петра Столипіна.
Частина казематів збереглася до наших днів
На горі перебували артилерійські склади, де зберігалася у тому числі велика кількість вибухових речовин. Саме тут у 1918 році стався грандіозний вибух, що зруйнував пів Печерська у Києві. У цей час місто було окуповане німцями. Згадка про цей вибух є у Булгакова в романі “Біла гвардія”. Згодом склади були вивезені а підземні сховища підірвані.
У середині 1930 років було вирішено розширити і значно поглибити територію старих складів під Лисою горою, побудувавши там секретний танкоремонтний завод. Завод був частиною комплексу в який повинні були також входити ще два тунелі під Дніпром (знамениті «сталінські» тунелі) для прихованого перекидання танків і підземне депо на лівому березі для їх подальшого транспортування.
Після захоплення Києва німецькими військами завод використовувався за призначенням, але вже загарбниками. Тунелі добудовувати не стали, через труднощі проведення підземних робіт, хоча спочатку й намагалися. Перед відходом з Києва німці замінували і затопили завод, звідти навіть не стали відганяти два ремонтуючихся там танка. Після первинного огляду сапери відмовилися розміновувати восьмиповерховий бункер і просто забетонували всі входи, навіть вентиляцію. Завод під горою засекретили відразу ж після того, як до Києва увійшли радянські війська.
Наприкінці 80-х років минулого сторіччя Лиса гора отримала статус природного парку. Залишки Лисогірської фортеці – сьогодні пам’ятка архітектури та об’єкт підвищеної уваги гостей столиці
До речі, містицизм Лисої гори – це, аж ніяк, не вигадка. Хтось стверджує, що над цим місцем відкритий астральний світ, де матеріалізуються духи. Відомий факт, що в Радянські часи правителі багатьох країн приходили сюди в пошуках істини. Подейкують навіть, що в 90-ті роки під час війни Тибету і Китаю Далай-лама посилав сюди буддистських ченців, які на Лисій горі молилися про припинення протистояння. Вчені пояснюють «аномальність» цього місця тим, що саме тут, в районі Лисої гори, знаходиться одна з найпотужніших геопатогенних зон в Києві. Також розповідають, що за часів хана Батия в печерах були живцем замуровані тисячі людей. І саме це, кажуть, і впливає на енергетику цього місця.
З місцевих «пам’яток» тут ще можна побачити старі щогли-глушилки ворожих радіоголосів які поступово іржавіють але служать нагадуванням про минулу радянську епоху.
Знайти Лису гору можна на перетині проспекту Науки та Наддніпрянського шосе у Києві.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *