Курган “Чорна Могила” в Чернігові

Курган “Чорна Могила” в Чернігові

Відразу за огорожею Єлецького монастиря височіє величезний земляний насип – всесвітньо відомий курган Чорна Могила. Це найбільша могила в Північному Подніпров’ї, яка збереглася до нашого часу. Її висота досягала 12 метрів, окружність 170 метрів, по периметру був викопаний рів глибиною до 6 метрів.

За переказами міста Чернігова та польським хроніками засновником і першим правителем Чернігова, нібито, був князь Черни, який, ще до прийняття християнства загинув в битві із древлянами під стінами рідного Чернігова. Його ж дочка Чорна (Царна), через яку, власне і була битва, дізнавшись про смерть батька, свого захисника, покінчила з собою, щоб не дістатися древлян.

Там, де поляг князь Черни, городянами було насипано величезний курган. Коли розпалювали багаття на його вершині, то вогнище було видно понад 30 км. в окрузі. Згодом цей курган стали називати “Чорна могила”, тобто могила Черни.

Проте князь Черни, можливо, всього лише персонаж нічим не доведеної красивої легенди. Не існує певного джерела або версії виникнення назви міста Чернігова. До сих пір це історична загадка.

Розкопками кургану в кінці ХІХ ст. займався археолог-ентузіаст Самоквасов Д.Я., який прийшов до висновку, що спосіб поховання, структура пагорба повністю збігається з грецькими похованнями часів Троянської війни. Хоча місцеві жителі на той час уже добряче попоралися в кургані, Самоквасову вдалося знайти безцінні з наукової точки зору речі.

Це єдине комплексновивчене дослідниками поховання давньоруського вождя – князя, сучасника київського Святослава Ігоревича. У середній частині насипу були знайдені залишки великого похоронного багаття: обгорілі людські кістки, залишки зброї, побутові речі, візантійська монета 9 ст., кілька серпів і обгорілі зерна. Серед залишків зброї виявлені залізні шоломи, дві кольчуги, два мечі, списи, ножі, остроги, стремена, бронзові бляхи з щита. У верхній частині насипу знайдені залишки тризни (поминального обіду): шолом, кольчуги, казан, дві золоті монети візантійського імператора Василя I Македонянина (867-886 роки). Саме по ним поховання і датують початком 10 ст., адже раніше вони просто не могли потрапити в курган. А про Чернігів в 10 столітті літописи пишуть вже як про друге за величиною і значимістю після Києва місто.

Головними і найцікавішими знахідками були два роги тура зі срібною окантовкою, прибитою срібними цвяхами – ритони, які використовувалися як ритуальний посуд. Окантовка меншого рогу прикрашена позолотою і різьбленим орнаментом рослинного характеру. На окантовці більшого рогу широкий сюжетний фриз, на якому зображена людина, що стріляє з лука, птиці і собаки. Більшість знайдених в кургані експонатів була вивезена і нині зберігається в експозиціях і фондах Московського історичного музею. Частина загублена.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *