Краснокутський дендропарк

Краснокутський дендропарк

Місто Краснокутськ заснували козаки на схилах біля річки Мерло, у далекому 1651році. Спочатку місто звалося – Красний Кут, «красивий куточок». Довколишня природа дійсно підтверджує ці слова – чарівністю ландшафтних озер, кремезними дубами, мальовничими джерелами.

Зовсім недалеко від Краснокутська розташовуються «співаючі тераси». Вони були зроблені на обсипаючимося схилі, для захисту плодового саду біля села Глобівка, і на них висадили виноград. Через форми, що нагадують грецькі амфітеатри, тераси володіють унікальним ефектом – «запізнілою» луною. Рідкісна акустика терас послужила причиною того, що тут проводилися різні концерти та фестивалі. У цьому “амфітеатрі” співав навіть великий Федір Шаляпін.

Так вже трапилося – Краснокутський дендропарк був заснований на місці чоловічого Петропавлівського монастиря. Монастир, закладений трохи пізніше самого Красного Кута, простояв тут сто років. Але його закрили за указом Катерини II – через постійно переховуючихся там бунтівників. Опісля монастирські землі булі подаровані Назару Каразіну. Його нащадки й створили цей мальовничий куточок.Було доставлено понад 600 видів екзотичних рослин із Німеччини, Франції, Німеччини, Китаю й Японії, та навіть Німеччини.

Практично непоправної шкоди завдала дендропарку Велика Вітчизняна війна. Безліч рідкісних рослин вирубали, а сам парк до невпізнання змінився і заріс місцевим чагарником. Відновлення парку було повільним і болісним. І все ж зараз у ньому існують більше 350 різновидів флори, мешкають звірі й птахи. Куниці і їжаки, білки і козулі, лані і черепахи тут зовсім не рідкість. Прямо біля входу в парк зростає софора японська, а поруч з нею – могутній корковий дуб і горобина лікерна. Саме Каразіни першими на Україні стали прищеплювати дерева, і це дозволило рідкісним видам прижитися в парку.

Буквально розбігаються очі від достатку і поєднання рослин: поруч з американською горобиною прилаштувалася ліана, розкинулися кущі барбарису, віргінський ялівець, стрункі канадські ялини, китайський ясен, олівцеве дерево … Тягнеться до світла ялиця лула, посаджена ще Каразіними. І тут же – величезні сибірські ялиці. Разом з іншими високими деревами вони створюють у дендропарку особливий мікроклімат, допомагаючи виживати іноземним рослинам. До речі, в дендропарку комфортно почуває себе гінкго дволопатеве. Його друге ім’я – дерево щастя. Якщо ви вірите в легенду, притуліться до стовбура і загадайте бажання. Кажуть, воно неодмінно збудеться! Дивно, але дослідження вчених показали, що гінкго здатне жити дві тисячі років. У парковий комплекс гармонійно вписалося безліч дерев’яних скульптур. З любов’ю виготовлені майстрами, вони не просто прикрашають парк, але й творять свій, неповторний казковий світ. Стоїть хатинка на курячих ніжках, косить хитрим поглядом Баба-Яга з незмінним котом, шкіриться з дерева триголовий Змій Горинич. Скульптурні ансамблі постійно поповнюються.

У прозорій воді паркових озер повільно плаває риба, і її дуже добре видно, якщо зовсім трохи постояти без руху на березі. При великому бажанні можна розглянути і обережних черепах, але підібратися до них набагато важче. В озерах плавають білі лілії і жовте латаття. Є й лотоси рідкісних видів – червоний, кремовий, рожевий, лимонний. Під час свого цвітіння вони немов малюють на воді приголомшливі картини. А ще на озерах знаходиться острів Закоханих. Потрапити на нього можна тільки по вузьких містках, а коли пара займає лавочку, спеціальний механізм піднімає міст, і закохані залишаються вдвох.

Краснокутський дендропарк має і величезну історичну цінність. Чоловічий монастир був неприступний – його двічі палили, але не змогли взяти жодного разу. Підземні ходи монастиря збереглися в парку донині. Кажуть, що довжина їх лабіринтів – більше 18 кілометрів. А від наземних споруд ченців залишилася тільки невелика каплиця … Так розпорядилися час і імператриця. На території дендропарку знаходяться могили Івана Назаровича Каразіна та його сина. Епітафія на пам’ятнику написана Олександром Коні.

Дендропарк розташований приблизно в 90 км від Харкова, і дістатися до нього дуже просто – на рейсовому автобусі чи маршрутці. Цілком комфортабельна Київська траса, на жаль, змінюється розбитою дорогою в самому Краснокутську та його околицях. Але, відправившись в Краснокутський дендропарк, про поїздку не пошкодує ніхто, і навіть погані дороги не зіпсують мандрівникові настрою.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *