Козелець

Козелець

Дізнавшись, скільки іноземних туристів щорічно заїжджають в це маленьке містечко, що стоїть на річці Остер, можна сильно здивуватися. Всього в Козельці знаходиться десь з півдюжини різних архітектурних пам’яток. Проте найголовніший його скарб – це, звичайно ж, знаменитий на весь світ Собор Різдва Богородиці. І його таки варто побачити!

Собор – найголовніший скарб міста та одна із видатних архітектурних споруд Чернігівської області.

Його збудували у 1752-1763 рр.. за проектом архітекторів А.Квасова та І.Григоровича-Барського. Фінансувала будівництво мати Олексія та Кирила Розумовських – Наталія Разумиха. Це 5-банний храм у стилі пізнього бароко із елементами української народної архітектури, що вирізняється багатою декоративною ліпниною. Бічні виходи на паперті та цокольний поверх додають обсяг й без того досить великому собору. Поціновувачів краси приведе у захват внутрішнє убранство церкви. Воно вражає! Розписував інтер’єр відомий художник Г.Стеценко, а різьблення виконав С.Шалматов. У храмі старовинний дерев’яний іконостас, що був спроектований відомим петербурзьким архітектором В. Растреллі. Іконостас заввишки 27 метрів зроблено з 80 ікон (зараз збереглося лише 50 з них). За легендою, він був створений для монастиря у Санкт-Петербурзі, але для нього він виявився надто завеликим. Ось тоді Олексій Розумовський й попрохав свою дружину царицю Єлизавету Петрівну віддати його у Козелець.

Поруч із храмом стоїть дзвіниця, що датована 1766-1770 рр.. Споруда досить оригінальна, унікальний вигляд мають ввігнуті усередину стіни фасаду. Архітектурний вигляд будівлі схожий із дзвіницею Троїцького собору у Чернігові. Це величне архітектурне творіння є кращою пам’яткою Єлізаветинського рококо. Собор нині діючий.

Окрім собора в Козельці є ще дві досить великі церкви – Вознесенська (1866-1874) та Миколаївська (1781-1784).

Вознесенська церква побудована у стилі українського бароко із ознаками архітектурного історизму. Вона знаходиться на головній площі міста в 150 метрах од Собору Різдва Богородиці.

Велику частину мурованих храмів в ті часи будувалм в псевдороссійскому стилі, на це був спеціальний царський припис. Вознесенська церква є однією із небагатьох , при спорудженні якої використовували мотиви української архітектури. В цьому й є її унікальність. Архітектурний вигляд церкви стриманий, навіть можна сказати суворий. Чотири верхи церкви, більше нагадують оборонні вежі, ніж декоративну прикрасу. Вікна цієї церкви, так само як і у давньоруських храмах, мають трохи витягнуту форму й схожі на бійниці. Не вирізняється великою пишнотою й інтер’єр храму. Іконостас відсутній, бо зараз у церкві розміщений музей ткацтва.

Миколаївська церква у Козельці – один з останніх зразків української кам’яної барокової архітектури. В архітектурно-декоративному вирішенні простежуються прийоми, характерні для класицизму. Церква була збудована у 1781-1784 рр.. за рахунок коштів священика К. Тарловського і парафіян та була освячена на честь Св. Миколая. Церква розташовується у південному кордоні давньої фортеці Козельця, недалеко від річки Остер. Це хрестоподібна в плані споруда, яка нагадує в деталях кам’яницю цивільного призначення, а по просторово-об’ємному рішенню – хрестовокупольну дерев’яну церкву. Пам’ятник зберігся в первинних формах, окрім завершення, яке мало два заломи і барочну за формою голівку. Фасади завершені трикутними фронтонами.

У роки 2 світової війни церква згоріла, була відреставрована в 80-х роках минулого століття. Будівельники повернули їй первісний вигляд в традиціях української архітектури Лівобережжя XVII-XVIII ст. Не так давно був створений новий іконостас, основою для написання якого послужили розписи Володимирського собору. Інтер’єр розписаний за мотивами московських храмів 16 століття і книжкових мініатюр. Сьогодні Миколаївська церква є діючим храмом.

Ще одна пам’ятка в Козельці – будинок канцелярії полку. Будували його 9 років (1756-1765). Керували будівництвом ті жсамі архітектори, що збудували собор Різдва Богородиці. Велося будівництво за замовленням полковника Дарагана ( дружина його була сестрою Розумовським). Після 1781 року коли скасували полковий устрій в Україні будівля стала виконувати функції магістрату Козельця.

Садиба Дараган

На Козельцькій околиці (по дорозі до Свято-Георгіївського монастиря, що розташований у сусідньому селі Данівка) стоїть старовинна садиба родини Дараган, також відома як «Покорщина».

Подейкують, свою другу назву садиба отримала у ті часи, коли імператриця Єлизавета «покорилася» пастуху Олексію Розуму (братові останнього гетьмана Кирила Розумовського). За іншою версією саме в «Покорщині» цариця Єлизавета «підкорилася» своїй майбутній свекрусі – Наталії Розумисі. Садиба належала сестрі Розумовських, що вийшла заміж за заможного козелецького полковника Дарагана.

Садиба існує вже три століття, і час зберегло її в практично первозданному вигляді. Архітектурний комплекс розташовується в селі Покорщина, яке зараз входить до складу міста Козельця. На жаль, комплекс будівель не зберігся цілком до наших днів. Крім існуючих споруд, тут ще були одноповерхові флігелі, які розташовувалися уздовж алеї, що веде до головного будинку. Зате дивом зберігся каретний сарай. За переказами, саме тут стояла карета імператриці, коли вона приїжджала на уклін до своєї свекрухи.

Незважаючи на те, що садиба перебудовувалася кілька разів, все одно вона збереглася зовні практично такою, якою її задумував архітектор. Це як і раніше прямокутний, одноповерховий корпус з дерева, зверху покритий штукатуркою, з надійним підвалом з каменю. Дах будівлі покритий бляхою, він чотирихскатний, з двома димарями. У 19 столітті він обзавівся напівкруглим вікном, а під трикутними фронтонами з’явилися ампірні портики. Колони виготовлені з липи, ретельно обробленої і покриті декоративною побілкою. Лиштви вікон також виконані з дерева, вони прикрашені традиційно колами та ромбами. Якщо відносити споруду до конкретного архітектурному стилю, то тут переважає класицизм. Всередині будівля переплановувалася, тому сказати, як були розташовані кімнати спочатку – неможливо. Але відомо інше – у своєму первозданному вигляді інтер’єр був просто чудовий. Тут були розписи Г.Стеценко – відомого художника. Печі в приміщенні були виконані з кахлю, в будинку були дорогі меблі. Опалення в будинку забезпечувалося пічкою, яка була декорована поліхромною керамікою.

Інша важлива споруда архітектурного комплексу це Кам’яниця. Дана будівля – господарська споруда з каменю, була побудована на початку 18 століття. Приміщення використовувалося виключно як комори, для зберігання домашнього начиння. Кам’яниця має квадратну форму, висотою вона в два поверхи. Підвал кам’яниці заслуговує окремої уваги, він досить глибокий, з склепінчастою стелею, обладнаний численними глибокими нішами. Дана кам’яниця має велику культурну та історичну цінність – це одна з небагатьох уцілілих донині господарських споруд козацького керівництва Лівобережжя.

Зараз архітектурний комплекс садиби Дараганів відноситься до пам’яток архітектури національного значення. Крім усього іншого це один з найстаріших зразків дерев’яної архітектури краю. На сьогоднішній день він знаходиться в не найкращому стані і потребує термінової реставрації. Проте побувати тут обов’язково варто – це відмінна можливість доторкнутися до історії рідної землі, і просто насолодитися чудовою природою.

Доїхати до Козельця – простіше простого. Містечко розташоване прямо на автотрасі «Київ – Чернігів», буквально між двома мегаполісами. Найзручніше відправитися сюди на автобусі чи маршрутці, яких зараз в достатку

Зупинятися в Козельці більше, ніж на день – думка утопічна. По-перше, місцевий рівень цивілізації не передбачає наявність розкішних (або хоча б стерпних) готелів та інших притулків. А по-друге – що тут, власне, робити добу? Хіба що залишитися на пару деньків порибалити на річці Остер … Найчастіше, огляд Козелецьких принад обмежується одним календарним днем без ночівель і туристи, за давно второваним маршрутом направляються далі – до Чернігова. Ось там-то найкраще і зупинитися, благо рівень міста дозволяє вибрати не тільки історичні пам’ятники, але й житло на будь-який смак.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *