Князь Туманов-Церетелі

Князь Туманов-Церетелі

У 1910-1914 роках по Російській імперії прокотилася епідемія банківських афер: за підробленими чеками і переказами в банках аферисти отримували величезні суми. Причому багато банків, щоб не втратити клієнтів, замовчували випадки шахрайств і виплачували суми, вкрадені з рахунків. Вони боялися втратити головне – довіру вкладників-мільйонерів. Про порівняно невеликі афери з сумами в 10-20 тисяч рублів правління банків просто не поширювалося.

Керівником групи аферистів був князь Туманов. У багатьох містах Росії він вже прославився під різними іменами: князя Еріставі, князя Андронникова, перського принца Шаха-Кулі-Мірзи. Насправді ж Туманов був Михайлом Церетелі – дійсно кавказьким князем, позбавленим свого титулу за численні кримінальні авантюри і неодноразові відсидки у в’язниці.

Реклама

В юності Михайло служив в одній з поштово-телеграфних контор Санкт-Петербурга. Одного разу в ресторані він познайомився з сіамським принцом, який ввів молодого князя в кола аристократії з запаморочливими жінками, картковою грою на тисячі, гульні на тижні. Церетелі витратив усі гроші батьків і змушений був зайнятися кримінальним бізнесом.За банківську аферу в Варшаві та серію крадіжок в 1906 році він був посаджений у в’язницю. Після виходу з неї Михайло повернувся в Санкт-Петербург і, підкупивши службовців ряду банків, отримав шляхом фальсифікацій 180 тисяч рублів.

Виїжджаючи на «гастролі» в Київ, Харків, Катеринослав, Церетелі запрошував до себе на службу титулованих дворян і, обіцяючи їм солідні оклади, забирав їх паспорти та зникав з ними. Ці документи йому потрібні були для подальших махінацій. З їх допомогою на півдні України князю вдалося викрасти в банках 370 тисяч рублів. Тільки в Києві в 1914 році в конторі держбанку на ім’я Андронникова він отримав 157 тисяч рублів. У Москві Церетелі за підробленими листами Купецького товариства зумів роздобути кредит на 50 тисяч рублів.

Реклама

Входячи в довіру до великих комерсантів, Церетелі-Туманов обіцяв їм за допомогою своїх «палацових зв’язків» домогтися дозволу на поставки армії, для чого брав з клієнтів по 50 тисяч рублів гонорару. У 1913 році, побувавши в Німеччині під ім’ям князя Мурузи, він організував там великомасштабні грошові збори на німецький військовий флот. Всі зібрані гроші він, природно, поклав собі в кишеню.

Схожа стаття  Адельфопоезіс

Одним з напрямків діяльності Церетелі було обдурення багатих бабусь на європейських і російських курортах. На жінок «бальзаківського віку» красень князь діяв чарівно. Вони готові були віддати йому все за одне тільки ласкаве слово. Так, у однієї баронеси він виманив 20 тисяч рублів. Інші клієнтки потрібні були йому для оформлення підроблених чеків на їх ім’я.

З початком Першої світової війни в серпні 1914 року, в Одесі з’явився вельми представницький пан в ошатному кавказькому одязі, який пред’явив для прописки виданий в Петрограді паспорт на ім’я прапорщика кавказької міліції у відставці князя Миколи Михайловича Туманова. В орендованому будинку «князь» зажив широко, з розмахом, і на очах у всіх розкидався грошима. Туманов-Церетелі, завдяки вмінню ладити з потрібними людьми, став вельми відомою особою в місцевому суспільстві. Цьому допомагали і його барвисті розповіді про великі зв’язки в Петрограді з перерахуванням вельми відомих іменитих столичних діячів.

Схожа стаття  князівство Феодоро

В Одесі ходили наполегливі чутки, до яких, очевидно, був причетний сам аферист, що статки «князя» оцінюються в мільйони рублів і що у нього є велика земельна власність на Кавказі. Туманов-Церетелі, поряд з неймовірним панством і марнотратством, прославився в Одесі своєю широкою благодійністю. Він неодноразово надавав заступництво незаможним городянам, жертвуючи на їх потреби великі суми. Наприклад, на створення лазарету Червоного Хреста для поранених воїнів «князь» пожертвував 4 тисячі рублів.За півроку перебування в Одесі «князь» кілька разів виїжджав в Петроград, але його поїздки анітрохи не дивували знайомих і ні в якій мірі не насторожували одеську владу.

Реклама

Всім знайомим, а також начальнику розшукової поліції Гіршфельду, з яким він був на «ти», говорилося, що поїздки необхідні для «залагодження деяких фінансових справ». Насправді ж під час цих поїздок Церетелі і його спільники знімали великі суми з рахунків банків за фальшивими чеками.

Схожа стаття  Філадельфійський експеримент: вигадка і факти

У січні 1915 року в Одесу прибув зі столиці чиновник з особливих доручень поліції П.Ігнатьев, який вже давно полював на «князя» Туманова. Черговий арешт не здивував і не злякав Церетелі. На слідстві він зізнався, що тільки за останні два роки провернув 15 дуже великих афер. Це принесло йому 500 тисяч рублів – фантастична сума на ті часи!

У своє виправдання князь говорив: «Я – не злочинець, я – артист. Те, що я робив, це не злочини, тому що банки грабують публіку, а я – банки». Він також заявляв: «Багато в Одесі мене дурили, адже я сам по собі людина добра і все “зароблене “в Одесі програв в рулетку, а частину грошей роздарував і віддав солдатам і пораненим».

Василь Симойлов

Василь Симойлов

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Adblock
detector