Канів

Канів
Як правило, кожен, хто в’їжджає в місто з боку Ржищева, обов’язково зупиняється біля пам’ятника бронепоїзда, що за часів Громадянської війни захищав залізничний міст.
У Каневі знаходяться могили Аркадія Гайдара і Тараса Шевченка. Вид на Дніпро, що відкривається з Чернечої гори, де розташований будинок-музей, не змінений ланцюгом водосховищ, і постає перед нами таким же, яким його бачив Кобзар.
Саме в Канівських горах був похований великий поет , там же був створений його музей.
Крім цього, в 1892 році на Княжій горі проводилися розкопки, під час яких були знайдені залишки описаного в літописах міста Родень – вважається, що це місто було одним з перших, створених східними слов’янами. В цей же час в цих горах були знайдені докази, що вказують на поселення полян і скіфів.
На жаль, на масштабні розкопки не вистачає фінансування, проте навіть попередня розвідка показує, що на території Канівського заповідника знаходиться безліч стародавніх поселень, покритих шаром грунту.
Ще одна визначна пам’ятка КаневаУспенський собор, побудований у 1144 році. По суті, сам Бог зберігав цей унікальний храм всі довгі роки: з часів Київської Русі, коли князь Всеволод звів церкву святого Юрія, собор пережив і епохи економічного підйому Канева, коли через нього проходив шлях «із варяг у греки», і часи небуття, коли в XIX столітті місто перетворилося на глибоку провінцію. Повз стіни храму гнали невільників ординці по «чорному шляху», він бачив панування Литви та Речі Посполитої, і ставав мечеттю в часи навали османців в 1672 році. Храм був символом віри для літніх козаків, які приїжджали до Канева доживати свій вік. З 1805 по 1810 роки собор був перебудований відповідно до форм класицизму, проте реставрація 1966-1970 років дозволила відновити староукраїнські елементи архітектури. У часи репресій в 1920 роках проти Святої церкви, незважаючи на фактичне припинення служб, храм давав надію і підтримував віру в жителях Канева. Починаючи з 1931 року, Успенський собор є діючим православним храмом.
Крім собору та музею Шевченка, в місті є Канівський історичний музей, Музей народного декоративного мистецтва і ряд музеїв, присвячених радянському минулому. Зорієнтуватися в невеликому і затишному місті нескладно, а місцеві жителі охоче підкажуть вам, на що обов’язково повинен звернути увагу турист. А краще – залиште де-небудь машину і прогуляйтеся по вуличках цього тихого містечка!
Якщо ви хочете чудово відпочити і одночасно помилуватися красивою природою, відвідайте Канівський природний заповідник, що є державним. Ви зможете підійнятися на Канівські гори або подивитися на них зблизька. Серед цих гір найяскравішими є Мар’їні гори, Княжа і Чернеча гора.
У 1923 році цій території, загальна площа якої на сьогодні становить 2027 гектар, був привласнений статус заповідної зони. В Канівський заповідник входять гори, невеликі пагорби, суцільно вкриті лісовими деревами, острови Шелестов і Круглик, розташовані на річці Дніпро і Зміїні острови, що знаходяться у водосховищі Канева.
У природному заповіднику Канева представлені всі екземпляри рослинного й тваринного світу українських лісів і степів. Тут знаходиться безліч рослин, яких немає навіть у Європі. Також там є дуже красиві і незабутні місця, недарма сам Тарас Шевченко з натхненням описував їх.
На входячих до складу заповідника Зміїних островах, розташованих в Канівському водосховищі, можна побачити величезну кількість різних трав, що ростуть в цьому кліматичному поясі, а також вікові дуби і старі сосни.
Флора Канівського заповідника вражає своїм багатством. Це 1084 видів рослин, серед яких 60 видів – рідкісні й зникаючі рослини, до останніх відносяться: сальвінія плаваюча, зозулинець бузина, барвінок малий та ін. Також відомо про 138 мохоподібних, 170 лишайників, 266 водоростей і про 1120 видів грибів, що населяють межі заповідника .
Лісові масиви тут складаються суцільно з граба, і тільки в якості рідкісних гостей сюди заносить дуби, липу, грушу, клени гостролисті і татарські, ясен звичайний. Багато в чому склад флори залежить від грунту, а вона в Канівському заповіднику переважно сіра лісова.
Велика заслуга працівників заповідника в збереженні тут формацій підсніжника звичайного, норичника весняного, а особливо реліктів: багаторядник Брауна і шипуватий, голокучника дубового, чини рябої, шоломниці високої, грушанки малої та інших.
Найбільш цікавим в плані флори і фауни земельних угіддь в заповіднику є острів Круглик, що займає 108 га площі посеред Дніпра. Тут свій будинок знайшли місцеві бобри і видри. Чи не більший інтерес викликають острова: Шелестов (394 га), а також розмістилися в Канівському водосховищі Зміїні острови (116 га).
Насиченості фауни Канівського заповідника позаздрять багато. Тільки зареєстрованих тут 44 види ссавців, 8 видів рептилій, 11 видів амфібій, 40 видів риб, 218 видів птахів. Напевно, одними з найбільш численних мешканців заповідника по праву можна назвати бурозубок звичайних і малих. Також часто можна зустріти на території Канівського заповідника давно влаштувалихся тут соню лісову, мишовку степову, мишу-крихітку, зайця-русака, бобра річкового, ховраха крапчастого та інших.
Більших тварин представляють не менше численні і такі ж постійні мешканці Канівського заповідника: борсук, видра, горностай, куниця лісова, лисиця, кабан, козуля, лось.
У орнітофауні Канівського заповідника можна і заплутатися: найцікавіші і дивовижні птахи є тут. Так, на гніздуванні відзначені сови (сипуха і сова), сич домовик, кобчик, чеглок, боривітер, орлан-білохвіст, скопа, беркут, канюк, болотний лунь, чапля сіра і мала біла, білий і чорний лелеки, бугай, сіра качка, гуси (сірий, білолобий і гуменник), дупель,вяхирь, бекас, кулик-сорока, і ще безліч унікальних видів пернатих. В період міграції територію заповідника населяють такі перелітні птахи, як сірий журавель і лебідь.
Крім такої насиченої флори і фауни заповідник Канівський в силах похвалитися своїм історико-культурною спадщиною. Наприклад, в заповіднику є залишки стоянок мисливців кам’яного віку, знайдені і частково відновлені поселення і могильники бронзового століття, розкопані стоянки і городища скіфських племен (Велике і Мале скіфські городища), безумовний інтерес представляють поселення східнослов’янських племен.
Природа вражає уяву, тут є і річки, і гори, луки і ліси. Єдиний мінус – на території немає баз відпочинку для туристів, де можна було б оселитися на кілька днів, щоб не їздити кожен раз в найближчі населені пункти. Тим не менш, заповідник варто відвідати

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *