Андріївський узвіз

Андріївський узвіз

Пройдіться по одній з найзнаменитіших вулиць столиці, Андріївському узвозу. Ви будете зачаровані неповторним духом старого Києва, який, здавалося б, і не залишав це місце: уздовж тротуарів торгують антикваріатом, грають вуличні музиканти, а маленькі ресторанчики навперебій зазивають покуштувати свіжої здоби і смачної кави. Потрапивши на Андріївський, не проходьте мимо Замку Річарда, загляньте в Будинок Булгакова, підніміться на оглядовий майданчик на горі Уздихальниці та оцініть благородне бароко Андріївської церкви.

Де знаходиться Андріївський узвіз, знає будь-який житель столиці, а кожен турист, як мінімум, планує туди добратися. Спуском можна спусчкатися від вулиці Володимирської до Десятинної й далі до Контрактової площі. Він існував ще у часи Київської Русі, з’єднуючи Старий Київ із Подолом. А назву свою отримав на честь Андрія Первозванного, який близько 2 000 років тому відвідав схили Дніпра й передбачив появу величного християнського міста. На тому місці, де апостол ймовірно колись стояв, в середині 18 століття звели одну з найкрасивіших церков столиці – Андріївську.

Андріївська церква. Особливо гарна після настання сутінків. Побудована на високому пагорбі, вона, немов маяк, притягує погляди гуляючих по подолу киян. Церква була споруджена за наказом імператриці Єлизавети Петрівни у 1749-1754 роках місцевими зодчими. Кажуть, що перший камінь у фундамент заклала власноручно Єлизавета. На будівлю в стилі бароко їдуть подивитися туристи з усього світу. Адже саме тут знаходиться знаменитий яскраво-червоний іконостас з покриттям з сусального золота, а ще, за переказами, зберігається частина святих мощей Андрія Первозванного. До речі, саме в цю церкву йшли вінчатися герої фільму «За двома зайцями» Свирид Петрович і Проня Прокопівна, пам’ятник яким встановлено поруч.

Замок Річарда Левове Серце. Насправді це ніякий не замок у традиційному розумінні слова, а будинок під номером 15 – пам’ятник архітектури 19 століття, споруджений у стилі британської готики. Названий на честь героя роману Вальтера Скотта «Айвенго», будинок дійсно схожий на прекрасний, але неприступний форт. Башти, шпилі, зубчасті навершя тягнуться до неба на цілих 5 поверхів: колись у «замку» жили художники, які не втомлювалися зображувати чудову будову на своїх полотнах.

Музей однієї вулиці. Його варто відвідати хоча б тому, щоб дізнатися про історію спуску. Експозиція музею Андріївського узвозу присвячена його видатним жителям і подає події з двох точок зору – жіночої та чоловічої. Костюми і предмети інтер’єру, листи, книги, цілі реконструйовані кімнати розповідають столичні легенди легко і неупереджено. Просто неймовірно, що на одній вулиці в різні часи проживало так багато видатних особистостей!

Будинок Булгакова на Андріївському узвозі
Про цю пам’ятку хотілося б згадати окремо. Будинок Булгакова або, як його ще називають, Будинок Турбіних знаходиться неподалік від Замку Річарда, під табличкою з номером 13. Сім’я Булгакових жила в ньому досить довго, з 1906 по 1919 рік. Однак в садибі мешкали не тільки видатний письменник з дружиною – крім них ще близько 70-ти чоловік то заїжджало, то виїжджало, одружилося і розлучувалося, святкувало Дні народження та поминки. Цю-то метушню у своєму знаменитому романі «Біла Гвардія» і закарбував Булгаков, дбайливо зберігши кожний обрис милої його серцю будівлі – від щілини в паркані до сходів під верандою, від непримітних балкончиків до колон над парадним входом.
Літературно-меморіальний музей Булгакова був заснований на початку 1989 року. У будинку зібрали унікальну колекцію особистих речей письменника і його родини. Щоденно, крім середи, з 10.00 до 17.00, туди водять екскурсії, і всі бажаючі можуть почути неймовірні і романтичні історії з життя подружжя Булгакових. А якщо ви хочете потрапити в будинок-музей після закриття, можна піти на особливу нічну екскурсію, яка відкриє чимало містичних таємниць.

«Богемний» Андріївський узвіз
Якщо ви потрапите на Андріївський вранці або вдень, в будь-яку погоду застанете жваву торгівлю, яка ведеться прямо вздовж тротуарів. Тут пропонують прикраси і картини, кухонне начиння ручної роботи, вишиванки і вінки, листівки, магніти, антикварні штучки – словом, все, що душа забажає. У підйому на оглядовий майданчик на горі Уздихальниці постійно грають музиканти, а з розкритих дверей булочних пахне свіжою здобою. Здається, що час тут зупинився, і по бруківці ось-ось пронесеться кінна упряжка або пробіжить рознощик газет, вигукуючи гарячі новини.
А ввечері Андріївський узвіз перетворюється на притулок київської богеми: в маленьких ресторанах і кафе збираються художники та письменники, з відкритих вікон долинають звуки джазу, поважно прогулюються старожили Подолу. Рідкісні автомобілі не порушують затишну атмосферу цього неймовірного місця, просоченого духом старовини, який неможливо відобразити на карті або описати в путівнику. Приходьте на Андріївський вдень, повертайтеся ввечері, підніміться на Замкову гору, помилуйтеся заходом над Андріївською церквою, випийте чашечку кави на веранді з видом на бруківку і відчуйте – ви в одному з найкрасивіших міст Європи, Києві.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *