Гриби Павутинники

Гриби Павутинники

Гриб павутинник або, як його ще називають у народі – приболотник, отримав свою назву за характерне “павутинисте покривало” у вигляді вуалевидної плівки, що з’єднує у молодих грибів край капелюшка з ніжкою. Рід Паутинників досить великий, налічують більше сотні видів цих грибів, частина з яких відноситься до їстівних грибів і умовно їстівних, а інша частину – до неїстівних або отруйних грибів. Багато паутинників дуже сильно схожі один з одним і, більшість з них, мають яскраво виражений “поганочний” вигляд. І, навіть якщо визначити рід цих грибочків ще можливо, то сказати до яких вони належать зможе тільки фахівець. Ось чому необхідно так добре розбиратися в цих грибах, перш ніж їх збирати. І тому, всі павутинники, які можна вжити в їжу, на всякий випадок, краще вважати умовно їстівними грибами. Та й, на навряд чи знайдеться такий сміливець, який ризикне з’їсти ці гриби в “сирому” вигляді, як це можна зробити з їстівними грибами. Виходячи з цього, збирати і вживати в їжу всі павутинники потрібно вкрай обережно, а початківцям і недосвідченим грибникам спочатку взагалі краще від цього відмовитися.

Павутинники ростуть у хвойних і листяних лісах, у моху, поруч з заболоченими місцями, зазвичай немасово, але й не поодинці. Найбільш поширені павутинними у помірній кліматичній зоні і, тому, їх можна зустріти всюди в Європі та Північній Америці, а також в у Сибіру й на Далекому Сході, і протягом усього літнього періоду.

Реклама

Павутинники відносяться до розділу пластинчастих грибів. Пластинки у них вузькі, часті, слабо прирослі до капелюшка гриба, спочатку кремового, а потім сизо-коричневого кольору. Капелюшки у Павутинника блискучі і завжди клейкі на дотик, у молодих грибів у вигляді дзвіночка, у зрілих вони напів-розпростерті, по краях з клаптями павутинистого покриву. Ніжки грибів спочатку короткі і лускаті, а потім вони подовжуються і набувають циліндричну форму, трохи розширюючись при цьому до основи. М’якоть у них м’ясиста, але тонка, може бути білого, жовтого, охристого або бурого кольору. Вживають в їжу паутинником завжди потроху і дуже обережно. Їх можна смажити, солити і маринувати.

Схожа стаття  Харчове використання Татарника

Павутинник жовтий (Cortinarius triumphans Fr.) – Широко поширений маловідомий гриб, досить невимогливий до місцевості. Виростає як у світлих дрібнолистих лісах, так і різноманітних змішаних лісах з великою часткою хвойних порід.

Реклама

Павутинники мешкають, як правило, в зволожених місцях, часто – по краю боліт. Однак по осені, коли павутинники найбільш численні, вони з’являються і в лісах, віддалених від боліт, де також виростають “сім’ями”, “купками” і численними колоніями.

З’являючись на світ, молоді павутинники жовті виглядають дуже привабливо: міцні, м’ясисті плодові тіла, як правило, яскраво пофарбовані – в інтенсивно-жовтих, шафранових тонах. За характером росту вони чимось навіть нагадують благородні, в тому числі білі: капелюшок округлої форми спочатку щільно притиснутий до товстої ніжки, а гіменофор прихований. Так і манять жовті кульки підійти і подивитися, що це за гриби. А поруч – вже дорослі плодові тіла, із залишками павутинистого покривала, нерівною бахромою звисаючих з капелюшка, з товстими пластинками, пофарбованими в бруднуватих тонах, – одним словом, «явні поганки».

Схожа стаття  Туніський таджин «Макуді»

Як би там не було, гриби ці дуже цінні і приємні в усіх відношеннях, і ними не отруїшся. Слід лише вміти їх відрізняти від інших приболотників. Небезпечні види не мають таких округлих, ставних форм, володіють неприємним запахом, яскравоокрашенними ніжками, часто плодові тіла – лускаті.

На думку деяких авторів, найкращий спосіб заготовки – сушка, адже плодові тіла не кришаться, не змінюють забарвлення, одним словом чудово зберігаються. Всі інші способи заготовки також доречні, павутинники смачні і в свіжозвареному вигляді.

Реклама


Гриб павутинник браслетчатий – cortinarius armillatus

Слово armillatus в назві гриба означає окільцьований.

Гриб павутинник браслетчатий ще називають: приболотник червоний, павутинник червоний. Росте в основному під берізками де кислі і заболочені грунти, поодинці і не дуже великою групою, з липня до вересня.

Капелюшок павутинника браслетчатого діаметром 5.0 – 12.0 см. З молоду опуклий, потім уплощений і згладжений горбик. Кольори іржаво – коричнево – рудий і цегляно – червоний. На поверхні є повстяні лусочки. Пластини широкі, ріденькі, є проміжні пластиночки. У молодості ніжні, охро – коричневі, краї в основному світлі. Ніжка у павутинника браслетчатого має довжину 6.0 – 14 см, діаметром 1.0 – 3.0 см, циліндричної форми, в основі клубневидне потовщення бульбоподібне. Верх світло – бежевий, низ охро – коричневий, червоний або сіро – коричневий. На поверхні є одиин або декілька киноварно-червоних пасків. М’якоть жовто – червоного або коричневого кольору, не має запаху і слабкий смак. Споровий порошок коричневий.

Схожа стаття  Курт (сухий сир) - приготування в домашніх умовах

Маловідомий їстівний гриб павутинник браслетчатий застосовують в солінні, маринуванні, в маринаді стає чорним, можна сушити.

Гриб Паутінник блакитний чи си?зо- блакитний (лат. Cortinarius caerulescens)

Росте у листяних й хвойних лісах на вапняному грунті в серпні-вересні. Зустрічається невеликими групами і поодинці. Капелюшок 5-10 см діаметром, опуклий, слизовий, блакитно-фіолетовий, вицвітає до блідо-бурого. М’якоть товста, блідо-палева, на смак солодкувата. Пластинки прирослі, часті, широкі, спочатку бузкові, потім буріють, з іржавим відтінком. Ніжка 4-9 см завдовжки, 1-2 см завтовшки, з бульбоподібною підставою спочатку блакитно-фіолетова, потім стає брудно-бура. Гриб їстівний. Вживається у вареному, сушеному й маринованому виглядах.

Гриб Павутинник фіолетовий ((Cortinarius violaceus)).

Зустрічається у листяних й хвойних лісах, начастіше в сосняках, у серпні-вересні.

Капелюшки має до 15 см у діаметрі, подушко-опуклий, в зрілому віці плоский, темно-фіолетовий, лускатий. М’якоть товста, м’якенька, блакитнувато-фіолетова, вицвітає до білої. Пластинки рідкісні, спадні на ніжку, темно-фіолетові, потім з іржаво-бурим нальотом від спор. Ніжка суцільна, біля основи бульбоподібно-роздута, темно-фіолетова, зі слідами пасків павутинистого покривала. Вживається вареним, солоним і маринованим

Василь Симойлов

Василь Симойлов

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Adblock
detector