Єгипетська піраміда в с.Комендантівка

Єгипетська піраміда в с.Комендантівка

Що б подивитися на піраміди не обов’язково їхати в край пісків і пустель. На території Полтавської області в с. Комендантівка знаходиться справжнісінька піраміда-усипальниця, створена за мотивами Єгипетських пірамід. Створений з граніту четирьохгранник досягає у висоту 15-ти метрів.

Піраміда у с. Комендантівка збудована, як родова усипальниця дворян Білевичів. Офіцер російського флоту Олександр Дмитрович Білевич – учасник російсько-турецької війни 1877-1878 років та визвольної війни на Балканах, волею долі в 60-і роки був закинутий у Єгипет. Величні пам’ятники єгипетської культури, старовинні піраміди у Гізі, справили на нього незгладиме враження. Повернувшись у 1864 році із Єгипту він починає будівництво піраміди-усипальниці у власному родовому маєтку селі Комендантівка Кобеляцького повіту, що у Полтавській губернії.

Для зведення міцної споруди, з товщиною стін що сягають 1,5 м, Олександр Дмитрович використав старий та майже забутий спосіб особливого приготування розчину з вапна , який надалі зміцнив на довгі роки цю дивовижну споруду. А саме: для змішування вапна й піску, замість води він добавляв кров щойно забитої великої рогатої худоби із додаванням до цього будівельного розчину білків із курячих яєць. Отримання цих необхідних складових такого характеру потребувало часу, що і відбилося на термінах будівництва усипальниці -піраміди.

Гранітні плити та блоки для створення незвичайного монумента привозили возами із місцевих кар’єрів. На місці обробляли та за допомогою покладених на стіни під кутом імпровізованих дерев’яних рублених жолобів на тросах піднімали на верх піраміди-усипальниці.

У результаті була вибудувана трьохкамерна, трохи витягнута піраміда з граніту. В її склад входили зали похоронних камер, що мають, в свою чергу, досить складні підземні ходи і комунікації .

Далі, вже на рівні землі, розміщувався великий зал першого поверху із склепінчастою стелею й двома продовгуватими вікнами, а також невеликою, практично відкритою камерою другого поверху, яка використовувалася як дзвіниця. Піраміда мала всього один дзвін, який і розміщувався під куполом споруди у верхній камері.

У рік початку військових дій Росії проти Османської імперії, у Олександра Дмитровича раптово захворює й помирає його кохана дружина, Софія Михайлівна. Із важким серцем Олександр Дмитрович розлучається із єдино коханою людиною, поховавши Софію Михайлівну в одному із похоронних залів родової усипальниці ..

“Важкі гранітні плити зімкнулися над похоронною камерою усипальниці, а всередині обширного залу піраміди був зведений православний християнський вівтар із імпровізованим іконостасом, що і був висвячений в рік 1877 від Різдва Христова, отримавши назву Софіївської цвинтарної церкви”. В тому ж 1877-му році на вершині піраміди-церкви споруджено православний хрест.

Сам же Олександр Дмитрович Білевич, покинувши спорожнілий родовий маєток, рушає на російсько-турецьку війну, де й прославив своє ім’я та весь свій рід. Через кілька років Олександр Білевич повернеться назад до Комендантівки та присвятив себе безкорисливій службі державі російській. Він стане відомим в місцевих колах меценатом, а із 1895 по 1916 роки – предводителем місцевого дворянства.

У 1916 році його життя обірвалося. Він був похований у збудованій ним піраміді, де й знайшов спочинок .

В радянські часи усипальниця була розграбована, а саму споруду використовували як склад для зберігання хімікатів.

У наш час зусиллями місцевих ентузіастів піраміда була відреставрована і добудували споруду для моління.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *