Дім плачучої вдови (Лютеранська – 23)

Дім плачучої вдови (Лютеранська – 23)

На початку ХХ століття Київ був одним з найкрасивіших міст Європи: розкішні палаци і потопаючі у зелені вулиці радували око. А київська еліта віддавала перевагу найживописнішій в місті Графській вулиці (нині Лютеранській).

Спокусившись на цей чудовий куточок, полтавський купець 2-ї гільдії Сергій Аршавський викупив в 1905 році будинок Льва Гербаневського і відразу зробив замовлення на будівництво нового. Споруду особняка доручили пітерському архітекторові Едуарду Брадтману, який до того часу побудував у Києві чимало будинків, серед них і будинок Театру Соловцова, нині театр ім. Івана Франка, в якому до 1917 р гастролювали росіяни і зарубіжні знаменитості.

У 1907 році будівля будинку була завершена. Він планувався як сімейне гніздо – на це вказує монограма господаря – (переплетені букви AS – Сергій Аршавский). Будинок поєднує в собі популярний на початку ХХ століття середньовічний стиль (дубові панелі, ліпнина, чорні гранітні сходи) і останні віяння прогресу: водяне опалення, водопровід, телефон. У гонитві за розкішшю Аршавський не розрахував можливі витрати – елітний особняк обійшовся купцеві втридорога. Спочатку йому довелося брати чималі кредити, яких все одно не вистачало, тому після будівлі другий поверх будинку відразу був зданий в оренду. Це не сильно виправило ситуацію, і згодом купець заклав майно. У 1913 році, що б уникнути розорення, С. Аршавський змушений був продати свою мрію багатому промисловцеві Тев’є Апштейну.

Але й наступним господарям не вдалося довго насолоджуватися своїм придбанням. У 1917 році помирає купець першої гільдії Апштейн, а незабаром «революціонери» виселяють з будівлі вдову з дітьми (за всю історію будинку це була єдина вдова).

У 1918 особняк був націоналізований і щосили використовувався для політичних установ: Федерація іноземних груп при ЦК РКП, особливий відділ 12 армії і профспілка Південно-Західної залізниці. У 1939 розташувався штаб Київського військового округу, а після війни повернулися урядові структури.

Проте з часом сформувався новий клас партійних чиновників, які поклали око на розкішний особняк – з тих пір будинок опинився в спецфонді ЦК КПУ. Але більше в ньому ніхто не жив – будівлю почали використовувати як резиденцію для важливих гостей а так само як зону відпочинку партійної еліти. По міських легендам в підвалі навіть розташовувалася сауна з масажним салоном.

Після розпаду СРСР будинок у спадок відійшов Адміністрації Президента, але призначення його не змінилося. За більярдним столом, що і зараз знаходиться в цих стінах, любив покатати кулі другий Президент України Леонід Кучма. У 1999 -му році зупинявся тут і Президент Росії Путін. Через два роки погостювала радник американського президента Кондоліза Райс, мешкали в будинку Мадлен Олбрайт і Борис Березовський. У цьому ж будинку відбувся історичний саммміт Україна -ЄС, на якому було підписано Універсал національної єдності.

Відомий особняк не тільки своєю багатою історією. Популярність йому приніс рельєф у вигляді жіночого обличчя, на якому в дощ течуть потоки «сліз». У ці моменти дійсно здається, що цементне обличчя плаче. Такий вид нікого не міг залишити байдужим – і невдовзі приміщення обростає безліччю романтичних легенд та історій. Згідно з однією з них в особняку колись ховалися закохані капітан і герцогиня. Але з часом сталося нещастя – коханий і діти герцогині загинули в морі. З тих пір безутішне лице красуні увічнено на барельєфі.

Професор мистецтвознавства Сергій Гіляров, і його послідовники вважали, що будівлю вінчає голова Медузи Горгони з міфу про Персея. Їх противники відзначали, що ніде не видно знаменитого волосся-змій, а сам барельєф зображує крилату істоту. Через багато років було доведено, що жінка на особняку ніяка не вдова, а віщий птах Гамаюн, чий образ був популярний в епоху модерну. Це всезнаючий птах, який може відкрити таємниці прийдешнього, але тільки тим, хто здатний сприйняти їх. Віна плаче, бо печаль незмінна супутниця «надмірного знання».

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *