Дім плачучої вдови (Лютеранська – 23)

Дім плачучої вдови (Лютеранська – 23)

На початку ХХ століття Київ був одним з найкрасивіших міст Європи: розкішні палаци і потопаючі у зелені вулиці радували око. А київська еліта віддавала перевагу найживописнішій в місті Графській вулиці (нині Лютеранській).

Спокусившись на цей чудовий куточок, полтавський купець 2-ї гільдії Сергій Аршавський викупив в 1905 році будинок Льва Гербаневського і відразу зробив замовлення на будівництво нового. Споруду особняка доручили пітерському архітекторові Едуарду Брадтману, який до того часу побудував у Києві чимало будинків, серед них і будинок Театру Соловцова, нині театр ім. Івана Франка, в якому до 1917 р гастролювали росіяни і зарубіжні знаменитості.

У 1907 році будівля будинку була завершена. Він планувався як сімейне гніздо – на це вказує монограма господаря – (переплетені букви AS – Сергій Аршавский). Будинок поєднує в собі популярний на початку ХХ століття середньовічний стиль (дубові панелі, ліпнина, чорні гранітні сходи) і останні віяння прогресу: водяне опалення, водопровід, телефон. У гонитві за розкішшю Аршавський не розрахував можливі витрати – елітний особняк обійшовся купцеві втридорога. Спочатку йому довелося брати чималі кредити, яких все одно не вистачало, тому після будівлі другий поверх будинку відразу був зданий в оренду. Це не сильно виправило ситуацію, і згодом купець заклав майно. У 1913 році, що б уникнути розорення, С. Аршавський змушений був продати свою мрію багатому промисловцеві Тев’є Апштейну.

Але й наступним господарям не вдалося довго насолоджуватися своїм придбанням. У 1917 році помирає купець першої гільдії Апштейн, а незабаром «революціонери» виселяють з будівлі вдову з дітьми (за всю історію будинку це була єдина вдова).

У 1918 особняк був націоналізований і щосили використовувався для політичних установ: Федерація іноземних груп при ЦК РКП, особливий відділ 12 армії і профспілка Південно-Західної залізниці. У 1939 розташувався штаб Київського військового округу, а після війни повернулися урядові структури.

Проте з часом сформувався новий клас партійних чиновників, які поклали око на розкішний особняк – з тих пір будинок опинився в спецфонді ЦК КПУ. Але більше в ньому ніхто не жив – будівлю почали використовувати як резиденцію для важливих гостей а так само як зону відпочинку партійної еліти. По міських легендам в підвалі навіть розташовувалася сауна з масажним салоном.

Після розпаду СРСР будинок у спадок відійшов Адміністрації Президента, але призначення його не змінилося. За більярдним столом, що і зараз знаходиться в цих стінах, любив покатати кулі другий Президент України Леонід Кучма. У 1999 -му році зупинявся тут і Президент Росії Путін. Через два роки погостювала радник американського президента Кондоліза Райс, мешкали в будинку Мадлен Олбрайт і Борис Березовський. У цьому ж будинку відбувся історичний саммміт Україна -ЄС, на якому було підписано Універсал національної єдності.

Відомий особняк не тільки своєю багатою історією. Популярність йому приніс рельєф у вигляді жіночого обличчя, на якому в дощ течуть потоки «сліз». У ці моменти дійсно здається, що цементне обличчя плаче. Такий вид нікого не міг залишити байдужим – і невдовзі приміщення обростає безліччю романтичних легенд та історій. Згідно з однією з них в особняку колись ховалися закохані капітан і герцогиня. Але з часом сталося нещастя – коханий і діти герцогині загинули в морі. З тих пір безутішне лице красуні увічнено на барельєфі.

Професор мистецтвознавства Сергій Гіляров, і його послідовники вважали, що будівлю вінчає голова Медузи Горгони з міфу про Персея. Їх противники відзначали, що ніде не видно знаменитого волосся-змій, а сам барельєф зображує крилату істоту. Через багато років було доведено, що жінка на особняку ніяка не вдова, а віщий птах Гамаюн, чий образ був популярний в епоху модерну. Це всезнаючий птах, який може відкрити таємниці прийдешнього, але тільки тим, хто здатний сприйняти їх. Віна плаче, бо печаль незмінна супутниця «надмірного знання».

Василь Симойлов

Василь Симойлов

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *