Батурин

Батурин

У 1993 р. постановою КМУ був створений заповідник «Гетьманська столиця», якому через 14 років присвоєно статус національного. Заповідник досліджує, демонструє і зберігає природні та культурні пам’ятки гетьманської доби козацтва України.

Заповідник відкриває можливість українським і закордонним туристам відкрити для себе і переосмислити історико-культурну спадщину Батурина – столиці Гетьманської України, вивчаючи її археологічні, природні, культурні та історичні пам’ятники.

Об’єкти «Гетьманської столиці» поділяють на 3 групи пам’ятників – національного, місцевого та культурного значення.

До об’єктів національного значення відносять наступні пам’ятники:

Палац останнього українського гетьмана К.Г. Розумовського, побудований в 1803 р. і відреставрований через 200 років сучасними українськими меценатами. Це перлина заповідника, єдина в Україні архітектурна спадщина архітектора англійського походження Ч. Камерона. Відреставрований палац відкритий для туристів в 2009 р. У палаці можна ознайомитися з ілюстрованою інформацією про українських гетьманів, К.Г. Разумовскомго, його сім’ї і знаменитих сучасників, історії будівництва та реставрації палацу.

Кам’яний будинок Генерального судді В.Л. Кочубея у парку «Кочубеївський» був першим у Батурині зразком кам’яної архітектури ХVII століття. У цьому будинку літописець С. Величко описував життя українських гетьманів. До 1917 р. будинок протягом століть належав родині В. Кочубея. Зруйнований в роки фашистської окупації будинок відремонтований в 1975 р. і відреставрований в 2005 р. У 1975 р. в ньому було відкрито історико-краєзнавчий музей, в даний час є частиною Батуринського заповідника. У музеї можна ознайомитися з історією гетьманського судочинства, сім’ї Кочубея, в т.ч. любові його дочки і гетьмана Мазепи, побачити воскові фігури писаря суду та ув’язненого в обстановці камери.

Зразок кам’яної класичної архітектури Храм Воскресіння, побудований в 1803 р. гетьманом К. Розумовським зі склепом, в якому він похований. Храм відреставрований в 2008 р.

Дзвіниця заввишки більше 31 м у вигляді 2-поверхового четверика, на якому розташований восьмерик з дзвонами жіночого Миколо-Крупицького монастиря, побудованого в 1825 р. на березі ріки Сейм в околицях Батурина та с. Осіч. Монастир є одним з центрів паломницького туризму, в ньому розміщена цілюща ікона Миколи Чудотворця, відреставрована трапезна церква , будинок настоятельки, келії черниць, господарський двір і паркан.

Пам’ятник 16 тисячам українців, загиблих в боротьбі за незалежність держави в 1708 р. Проект пам’ятника, встановленого в 2004 р., виконали народний художник А. Гайдамака та заслужений скульптор М.Обезюк.

До об’єктів місцевого значення належать:

Відреставровані об’єкти Миколо-Крупицького монастиря (Спасо-Преображенська церква, чернечі келії, трапезна), побудовані в 1803-1834 р.р.

Парки «Кочубеївський» і біля палацу К. Розумовського.

Пошта, торгові ряди і готель початку-середини XIX століття.

Навчальні заклади 1899-1907 р.р. – Училище М. Затворницького, недільна і Покровська церковні школи.

Пам’ятники М.В. Кадуну ,П.І. Прокоповичу (і його могила), курган Слави загиблим Батуринцям в 1941-1945 р.р., «Скорботна Мати-Україна».

Давні і середньовічні поселення – «Поділ» (Х-XVIII ст.ст.), Батурин (II тис. до н.е. – XIX століття), «Кар’єр» (I тис. до н.е.), «Урочище Шлях »(II тис. до н.е.).

Садиба гетьмана Мазепи в Гончарівці XVII століття.

Об’єктом культурного значення є каплиця Святого Миколая, де в 1991 р. було встановлено пам’ятний знак «Остання Тарасова дорога», а в 2011 р. зведена каплиця з картинами львівських художників «Відспівування Т. Шевченка,« Епітафія на вічну пам’ять про Т. Шевченка »та іншими.

У 2009 р. в заповіднику відкрито археологічний музей, в якому експонуються тисячі стародавніх предметів, знайдених при археологічних розкопках на території Батурина. Про історію заповідника розповідає також «Цитадель фортеці» з церквою Воскресіння Господнього, що стала усипальницею для героїв Батуринської битви 1708 р., майдан Гетьманської слави зі скульптурою «Гетьмани. Молитва за Україну », що символізує єдність прагнення до соборності України всіх гетьманів, починаючи від Д. Многогрішного до К. Розумовського, і резиденція у Гончарівці гетьмана І. Мазепи.

«Кочубеївський» парк гармонійно поєднав природну діброву з діючою пасікою П. Прокоповича, яблуневим садом і квітучими з початку весни до кінця осені квітами. Цей парк – улюблене місце відпочинку туристів.

На в’їзді до Батурина на вежі висотою 29 м розміщується оглядовий майданчик, з якого можна помилуватися чудовими пейзажами заповідника та заплавами річки Сейм.

Історично-культурні цінності заповідника, що поєднуються з ласкавою природою Полісся і спокійною річкою Сейм з чистою водою, привертають в «Гетьманську столицю» велику кількість вітчизняних і зарубіжних туристів

З метою розвитку туризму в «Гетьманській столиці» влаштовуються козацькі свята, за ексклюзивними сценаріями проводяться випускні бали і весілля з дотриманням козацьких традицій.

Потрапити в Батурин власним транспортом можна по автотрасі Київ – Гомель, а потім Кіпті – Глухів. По залізниці потрібно доїхати до ст. Бахмач або Конотоп, потім автотранспортом 20-30 хвилин до Батурина.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *