Бакота, скельний монастир

Бакота, скельний монастир
Її називають неіснуючим раєм, оскільки Бакоту ви не знайдете на жодній карті.
Про історію появи місцевості можна писати книги, але вони всі будуть мати сумний фінал. Раніше Бакотою називалося село в Хмельницькій області, перші згадки про яке датуються 1024 роком. У ХІІ столітті воно займало територію близько 10 га, населення становило майже 2,5 тисячі осіб. Пізніше село виросло до статусу міста і стало адміністративним центром Поділля, що входило до складу Галицько-Волинського князівства. Походження назви ділиться на дві версії – від румунського «шматок» і від давньоруського «прекрасне, бажане місце». Судячи з тутешніх красот, більшість дослідників погоджується з другою версією.
Історія живописного селища обірвалася в кінці 70-х років, коли владою було прийнято рішення побудувати Новодністровську гідроелектростанцію, затопивши найближчі населені пункти. З тих пір Бакотою називають всю затоплену місцевість. Занедбані сади, високі скелі, залишки стародавнього монастиря і кристально чиста вода Дністра створюють незабутню картину, залучаючи все більше туристів, охочих на власні очі побачити наслідки цієї драматичної історії.
Обов’язковою умовою переселення мешканців під час підготовки місцевості до затоплення був обов’язок особисто зруйнувати свій будинок і вирубати сад біля нього. Спеціальні бригади, розчищаючи територію, спалювали дерева в долинах і переносили поховання. Всього переселенню підлягали 7486 дворів з 63 сіл Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької та Вінницької областей.
Бакоту називають шматочком Криму в Хмельницькій області, тому що її мікроклімат відповідає ялтинському: скелі захищають від вітру, перешкоджаючи охолодженню землі повітрям.

Розповідаючи про Бакоту непростимо не згадати про монастир. Свято-Михайлівський скельно-печерний монастир знаходиться на схилі Білої гори на висоті 70 м в обриві берега. Скоріш за все монастир виник у 11-12 столітті.

Відомий археолог В. Антонович вперше досліджував монастир в 1884 році. На вершині Білої гори він виявив підземний хід, який вивів на дві невеликі келії. Також у глибині гори було виявлено жіноче поховання і печера. Швидше за все більша частина монастиря була зруйнована монголо-татарами, а також зсувами і обвалами, які сходили з верхньої частини гори. На сьогоднішній день основними спорудами монастиря є 3 печери і розміщені у два яруси ніші, а також 19 гробниць, вирубаних в підлозі.

Біля монастиря знаходиться три джерела чистої і дуже смачної води, температура якої навіть влітку не піднімається вище 8-12 градусів. Крім того, що вода дійсно дуже смачна, місцеві жителі стверджують, що зцілилися від багатьох хвороб завдяки вживання цієї води.

Дістатися до Бакоти можна від Кам’янець-Подільського декількома варіантами: на таксі або на рейсовому автобусі в напрямку с. Стара Ушиця. Другий варіант набагато бюджетнішими, але потрібно буде пройти пішки по польовій дорозі за вказівниками близько 7 км від зупинки в с. Грушка і стільки ж у зворотний бік. Так як автобуси ходять не часто і щоб встигнути виїхати назад в Кам’янець-Подільський, ви будете трохи обмежені за часом. Як варіант, можете взяти з собою намет і переночувати в тиші і шелесті польових трав або на березі річки. Якщо ви подорожуєте на власному автомобілі, то вам знадобляться GPS координати села Бакота: N 48 ° 35.037 ‘E 26 ° 59.931’

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *