Загадка римських додекаедрів

 

Серед безлічі видатних винаходів, які дісталися людству від античних механіків і інженерів, є і таємничі предмети, призначення яких досі викликає суперечки і сумніви. До таких, безумовно, належать і римські додекаедри - невеликі порожнисті об'єкти з бронзи або каменю, що мають 12 плоских п'ятикутних граней ...

Про римські додекаедри стало відомо не так вже давно - близько 200 років тому. Створені вони були приблизно в II-IV століттях (а то й раніше), але виявлені тільки в XIX столітті. Причому знайдені додекаедри були на території Центральної та Північної Європи в місцях, які можна назвати окраїнами Римської імперії. До початку XXI століття в розкопках було виявлено близько сотні цих незвичайних штучок, здебільшого в Німеччині та Франції, але також і у Великобританії, Голландії, Швейцарії, Австрії, Угорщини - на територіях, що колись входили до складу північних римських провінцій.

Зроблені з бронзи або каменю порожнистий дванадцатигранники мають в кожній грані круглий отвір, а по кутах - 20 маленьких «шишечок» (невеликих кульок, розташованих між отворами). Діаметр отворів може бути як однаковим, так і різним. Варіантів діаметра отворів для одного додекаедра - до чотирьох. Розміри додекаедрів коливаються від 4 до 11 см. Влаштовані вони так, щоб стійко стояти на площині у будь-якому положенні завдяки «шишечкам». Судячи з кількості знахідок, колись вони були дуже поширені. Так, один з цих предметів було знайдено у похованні жінки, а чотири - серед руїн римської дачі. Те, що багато з них виявлені серед скарбів, підтверджує їх високий статус: судячи з усього, ці штучки цінувалися поряд з коштовностями. Великою загадкою є,  для чого саме вони були створені. На жаль, на цей рахунок відсутні будь-які документи, починаючи з часів їх створення, так що призначення цих артефактів досі не встановлено.

Проте за час, що минув із моменту їх виявлення, було висунуто безліч теорій і припущень.  Дослідники наділяли їх безліччю функцій: мовляв, це свічники (всередині одного примірника був виявлений віск), гральні кістки, геодезичні прилади, пристосування для визначення оптимального строку сівби, інструменти для калібрування водяних труб, елементи армійського штандарта, прикраси для жезла або скіпетра, іграшки для підкидання і лову на жердину або ж просто геометричні скульптури. В цілому археологи висунули приблизно 27 гіпотез, хоча довести жодну із них не вдалося. Нині в історичній літературі для стислості прийнята абревіатура UGRO (від англ. Unidentified Gallo-Roman Object - «неопізнаний гало-римський предмет»).

Згідно з однією з найбільш визнаних теорій, римські додекаедри застосовувалися в якості вимірювальних пристосувань, а саме - як далекомірів на полі бою. Мовляв, додекаедр використовували для розрахунків  траєкторій метальних снарядів, і це пояснює наявність різних  діаметрів  отворів на 5-кутних  гранях. За іншою теорією, додекаедри використовувалися як геодезичні і нівелюючі пристосуваня.

 Проте жодна з цих теорій не підкріплена якимись доказами. . Не надано і пояснень того, яким чином додекаедри могли використовуватися для цих цілей. Більш цікавою видається гіпотеза про те, що додекаедри служили в якості астрономічних вимірювальних приладів, за допомогою яких визначався  оптимальний термін сівби озимих культур. Як вважає дослідник Вагеман, «додекаедр є астрономічним вимірювальним приладом, яким  вимірювався  кут падіння сонячних  променів, і таким чином точно визначався  особливий  день навесні й один особливий день восени. Обумовлені таким чином дні, мабуть, мали велику важливість у сільському господарстві ».

Однак противники цієї теорії зазначають, що використання додекаедрів в якості вимірювальних приладів будь-якого роду представляється неможливим через відсутність у них будь-якої стандартизації. Адже всі знайдені предмети мали різні розміри і конструкції. Втім, серед безлічі подібних теорій є одна вельми правдоподібна. Відповідно до неї, ці предмети відносяться не стільки до римських завойовників, скільки до культури місцевих племен і народів, здавна населялих території Північної Європи та Британії. Цілком можливо, що є якийсь прямий зв'язок між додекаедрами римського періоду і безліччю куди більш давніх кам'яних куль з вирізаними на їх поверхні правильними багатогранниками. Такі кулі-багатогранники, що датуються періодом між 2500 і 1500 роками до нашої ери, знаходять в Шотландії, Ірландії та Північній Англії. Можливо, що маленькі кам'яні кулі-багатогранники грали для древніх жителів Британії роль «домашніх Стоунхенджів», уособлюючи якісь важливі для них духовні ідеї і таємниці світоустрою.

Те, що додекаедри могли бути предметами саме цього призначення, підтверджує і роль правильних багатогранників в картинах світобудови, створених у Стародавній Греції школою піфагорійців.Так, в платонівському діалозі «Тімей» чотири головні елементи матерії - вогонь, повітря, вода і земля - ​​представлені у вигляді скупчень крихітних часток у формі правильних багатогранників: октаедра, тетраедра, ікосаедра і куба. Що ж стосується п'ятого правильного багатогранника, додекаедра, то його Платон згадує якось мимохіть, зазначивши лише, що ця форма використовувалася «для зразка» при створенні Всесвіту, що має досконалу форму сфери. На думку вчених, це явне відсилання до Піфагора, який пропагував ідею, згідно з якою додекаедри утворювали «балки», на яких стоїть звід небес. В одному зі своїх ранніх діалогів «Федон» Платон вустами Сократа дає «12-гран додекаедрічний» опис небесної, більш досконалої землі, існуючої над землею людей: «Розповідають, що ота Земля, якщо глянути на неї зверху, подібна м'ячу, зшитому із 12 шматків шкіри ». А адже по суті це і є додекаедр з 12 гранями! І взагалі, додекаедр піфагорійці колись вважали священною фігурою, що  уособлювала Всесвіт чи  ефір - п'ятий елемент світобудови, крім традиційних вогню, повітря, води і землі.

Так, Ямвліх, античний філософ, глава Сирійської школи неоплатонізму в Апамеї, у своїй книзі «Про піфагорейське життя» стверджував, що Гіппас з Метапонта, який  розповів простим людям про таємницю додекаедра, був не лише  вигнаний із піфагорійської громади, а й удостоєний спорудження  гробниці заживо. Коли Гіппас загинув у морі під час аварії корабля, усі вирішили, що то результат проклятть: «Кажуть, що божество разгнівалося  на того, хто розголосив учення Піфагора».Так що, можливо, знайдені додекаедри - предмети культового призначення, що дісталися нам від таємних сект піфагорійців. Відомо, що це таємне товариство ретельно приховувало своє існування. Не виключено, що вони ж прибирали з історичних записів будь-які згадки про додекаедри, вважаючи їх священними постатями, що пояснюють сенс існуючого порядку речей. Втім, піфагорійці могли приховувати справжнє призначення додекаедра, надаючи йому інше призначення: наприклад, використовуючи як свічник або підставку для зберігання писального пір'я. Крім того, додекаедр був і уособленням зодіаку з його 12 знаками. Так на території Женеви знайшли свинцевий литий додекаедр  із гранями довжиною 1,5 сантиметра, покритий пластинками зі срібла із назвами знаків зодіаку («Діва», «Близнюки», і т.д.) на латині.Подібна кількість версій з певністю доводить одне: зрозуміти справжнє призначення додекаедра поки не може ніхто.

 

Поделитесь ссылочкой с друзьями!

Написать комментарий

Ваше имя: