Статуя Венери Мілоської

 
 
Статуя Венери Мілоської майже дві сотні років прикрашає собою знаменитий паризький Лувр. Мільйони людей милувалися цим зразком жіночої краси, виконаним в мармурі великим грецьким скульптором. Чи багато хто з них знали, що подарував його сучасності простий неграмотний селянин, а для того, щоб відбити Венеру у турків, французи влаштували цілу морську битву? Безліч таємниць пов'язано з цією статуєю, і чимало питань задають з цього приводу вчені, не знаючи на них точних відповідей. Хто ж саме виліпив Венеру Мілоську, що тримала вона в руках і, нарешті, де ж ці самі руки?
 
Афродіта - дочка бога Зевса й океаніди Діони, покровителька любові і краси, весни і життя. Одна з дванадцяти великих богів Олімпу. На жаль, до наших днів дійшли тільки деякі з образів, які висікали давньогрецькі скульптори. Лише два тисячоліття після боги знову постали перед людьми в своїх кам'яних образах. Венера Мілоська - найбільший шедевр древнього мистецтва. І найбільша світова загадка.
 
Один з островів Кикладського архіпелагу подарував світові цю прекрасну статую, що стала символом великого давньогрецького мистецтва. Мілос - крихітний кам'янистий острів посеред Егейського моря. Його населяє всього кілька тисяч чоловік, які споконвіку займалися скотарством і видобутком обсидіану. Протягом багатьох століть острів переходив з рук в руки то до греків, то до італійців з Венеції, то до турків і французів.
 
Символом острова є яблуко. Дивовижний факт, але й символом Афродіти було яблуко. Місяць богині - квітень. І саме в квітні сталася ця чудова історія. Йшов 1820 рік. Крістінін Іргос зі своїми синами готувався засіяти невеликий клаптик землі кукурудзою. Він ретельно зорав місце майбутніх посівів, але в самому кінці ділянки його плуг наткнувся на залишок монолітної стіни. Цілісний, та ще й оброблений камінь високо цінувався на острові, і Іргос не полінувався викопати знахідку, для того, щоб потім продати її будівельникам. Яке ж було його здивування, коли замість кам'яної плити його погляду постала ніша, в якій стояла статуя Афродіти, поряд з якою спочивали уламки мармуру і дві зламані статуетки.
 
Грек прекрасно знав про те, що французи, які володіли на той момент островом, дуже люблять твори давньогрецьких майстрів. Тому першою справою він попрямував до консула Бреста. Іргос запропонував йому оглянути скульптуру і у випадку, якщо вона зацікавить консула, готовий був поступитися нею за розумну плату, що становила 350 франків.  На жаль, Брест не був знавцем цього питання, проте чудово розумів, що зможе догодити Людовику XIII, якщо піднесе в дар королю який-небудь цінний древній артефакт. Король був пристрасним любителем мистецтва і з радістю поповнював свою колекцію в Луврі.
 
Консул відправив з греком кількох офіцерів із стоявшої в гавані острова французької флотилії, які повинні були винести свій вердикт щодо цінності статуї. Думка французів розділилися. Хтось вважав що статуя не представляє собою нічого особливого, інші, навпаки, бачили в ній шедевр світового мистецтва.
 
А на наступний день в гавань зайшло судно «Ла Шеврет», на якому служив мічман Дюмон-Дюрвілль, що згодом став адміралом, який займався дослідженням прибережних вод Південного полюса. Молодий чоловік отримав блискучу освіту на батьківщині і прекрасно розбирався в тонкощах грецької скульптури. Одного погляду йому вистачило, щоб зрозуміти, що перед ним - щось особливе. Він одразу ж написав рапорт з проханням виділити гроші на купівлю даної скульптури.
 
Поки запит йшов до Франції разом з іншою дипломатичною поштою, про скульптуру прознали турки, на чолі з воєначальником Ойкономосом Верги, який був у той час номінальним правителем всіх островів Кикладського архіпелагу. Він особисто прибув на острів і зажадав у Іргоса продати йому статую. Греку нічого не залишалося робити, окрім як підкоритися. І, коли французи знову припливли на острів для того, щоб забрати скульптуру, її вже вантажили на турецький корабель.
 
Засмучені французи вирішили, що так просто вони знахідку не віддадуть, і кинулися в погоню. В Егейському морі відбулася перша сутичка. В результаті абордажу французьким морякам вдалося відбити спочатку верхню частину статуї, а потім туркам під страхом смерті довелося віддати і нижню частину. У Франції понівечений витвір мистецтва піддався ретельній реставрації і незабаром був піднесений  у дар Людовику XIII. Монарху настільки сподобався подарунок, що він щедро нагородив Дюмон-Дюрвілля.
 
Кілька місяців французи приховували факт існування статуї, побоюючись міжнародного скандалу, оскільки статуя була захоплена з допомогою піратства. Тим не менш, такий витвір мистецтва неможливо було довго приховувати від світу. І незабаром Лувр відвідали посли Туреччини, Голландії й Англії, які першими ознайомилися з шедевром.
 
З моменту виявлення статуї не вщухають суперечки про те, хто є її автором. Спочатку вважалося, що вона належить різцю Праксителя - великого давньогрецького скульптора. Проте незабаром було встановлено, що статуя була створена набагато пізніше, в 120 році до н.е., тому суперечки розгорілися з новою силою. Історики приписували авторство і Скопасу та іншим відомим майстрам. Однак правда виявилася куди банальнішою. На постаменті виявили напис: «Олександр (або Атессандр), син Меніді з Антіохії, виконав це». До цього дня він вважається автором цього шедевра, хоча деякі мистецтвознавці й вважають, що він виготовив тільки постамент.
 
Донині не вщухають суперечки і про руки Венери. У перших описах статуї француз Дюрвілль розповідає про руки, але в кінці рапорту є приписка про те, що руки були відламані перш, ніж скульптура була знайдена. Мабуть, турки хотіли відреставрувати статую, а в результаті сутички в морі у них залишилися тільки мармурові руки, які згодом були загублені. Ще одним предметом суперечок є питання про те, що тримала в руках богиня. Хтось каже, що яблуко, інші припускають, що вона тримала щит Марса або посудину для соку, інші заявляють, що вона просто захищається від шанувальника. Однак нам не судилося дізнатися цього ніколи.
 
Холодний мармур свято зберігає свої таємниці. А Венера Мілоська донині залишається зразком зображення жіночого тіла.
 
Поделитесь ссылочкой с друзьями!

Написать комментарий

Ваше имя: