«Легкі гроші»

 

Протягом століть монети чеканили з золота і срібла. За точність ваги і проби відповідала держава, що випускала гроші. Номінал монети завжди був дещо вищим, ніж фактична вартість металу, з якого її виготовили. Ця різниця забезпечувала так званий монетний дохід скарбниці. І деякі правителі прагнули дохід цей збільшити. Вони просто займалися фальсифікацією - зменшували вагу монет, додавали до металу лігатуру (малоцінні домішки).

Особливо прославився на цьому поприщі французький монарх Філіп IV, який і в історію увійшов як «король-фальшивомонетник». Придворний алхімік англійського короля Генріха VI одного разу відкрив, що натерта ртуттю мідь стає сріблястою. Зі своїм відкриттям він поспішив до короля, а той, не довго думаючи, розпорядився випустити величезну кількість таких псевдо срібних монет.

А німецькі князі XVII століття зовсім вже совість втратили. Вони випускали фальшиві монети без всяких обмежень. А коли приходила пора збирати податки, князі підробки приймати відмовлялися, вимагаючи тільки монети більш ранніх випусків. Мабуть, саме тоді й народилася невесела приказка: «Легкі гроші для країни найгірше покарання, ніж важкі війни».

Карбування фальшивих грошей використовувалося і як знаряддя зовнішньої політики. Чеський король Людовик II в 1517 році випустив монети, схожі на польські півгроші, але вони містили зовсім незначну кількість срібла. Ця «валюта» обрушила польський ринок.

На початку XVII століття Польща і Швеція воювали з Росією - і підроблені російські монети чеканили і ті, і інші. В середині XVIII століття, під час війни з Саксонією, король Пруссії Фрідріх II випустив в обіг на захопленій території монети зі зниженим вмістом срібла, позначивши на них довоєнні дати випуску. Так коронований фальшивомонетник забезпечував утримання своєї армії.

Не відставала в цьому неблагородному промислі і Росія. 18 грудня 1812 року Аракчеєв в листі до міністра фінансів Гур'єва передав повеління: по виступі армії за кордон призначити утримання «по півтора рубля сріблом, вважаючи червонець голландський в три рублі сріблом». Чому платню перераховували на голландські червінці? Відповідь проста. Ось уже півтора століття Росія ці самі голландські червінці, якими здійснювала закордонні платежі, сама і чеканила. В офіційних паперах для них існувало ухильне найменування «відома монета». Очевидно, вельми поширеними були в ті часи голландські червінці, тому що точно такі ж монети підробляла і Англія.

Поделитесь ссылочкой с друзьями!

Написать комментарий

Ваше имя: