Гармата СД 57 з мотодвигуном

 

Ідея оснастити 57-мм протитанкову гармату Ч-26 невеликим і досить потужним мотором, щоб вона могла самостійно змінювати позицію, з'явилася у інженерів К.В. Біляєвського та С.Ф. Коміссарика вже після закінчення війни.На початку 1950-х років були розпочаті роботи зі створення самохідних гармат, головною перевагою яких, на думку радянських  військових  керівників, була можливість буксируватися за тягачем, а ще при цьому також була можливість рухатися самостійно на полі бою. Розробку саморушної  гармати на базі 57-мм протитанкової було   одночасно в ОКБ-9 під позначкою  СД-57 й в ОКБЛ-46 під позначкою  Ч-71. Першу партію з 6-ти гармат СД-57 завод № 9 здав у листопаді 1954 року. До кінця року  виготовили  додатково ще 6 гармат.

Після полігонних випробувань  в 1957 році гармату було прийнято на озброєння. Крім танків СД-57 могла вражати також самохідні артилерійські гармати, бронетранспортери та інші броньовані засоби супротивника. Її можна використовувати для стрільби по бронековпакам, амбразурам дотів і дзотів, знищення живої сили й вогневих засобів, що знаходяться поза укриттів або за легкими укриттями.Конструктивна компоновка гармати виконана за класичною схемою: ствол  з затвором накладено на лафет.

Двигун мотоциклетний М-42. Двоциліндровий, чотиритактний, карбюраторний, повітряного охолодження, потужністю 18 к.с. Коробка передач двоходова з трьома швидкостями вперед і однією назад. Для руху в нічний час гармату обладнали фарою, що одержує енергію від генератора на ходу, а на стоянці від акумулятора. СД-57 на рівній місцевості розвиває швидкість до 40 км / год.

 

Тактико-технічні характеристики СД-57:

Калібр - 57 мм

Довжина ствола - 4227 мм

Вага в бойовому положенні - 1250 кг

Вага в похідному положенні - 1900 кг

Скорострільність - 8-10 постр. / хв.

Розрахунок - 5 чол.

Поделитесь ссылочкой с друзьями!

Написать комментарий

Ваше имя: