Чайний гриб - лікувальні властивості

 
 
   Походження чайного гриба до теперішнього часу залишається загадкою для вчених: адже в дикій природі він не зустрічається. Перша історична згадка про нього відноситься приблизно до 400 року до н. е.. 
 
Так що ж таке чайний гриб? Це своєрідна жива лабораторія, в ній досить непогано співпрацюють два різних мікроорганізми: оцтові бактериї і дріжджові гриби. Разом вони створюють дуже велику колонію, яка нагадує за своїм виглядом жовтувато-коричневу медузу (звідси і наукова назва чайного гриба - медузоміцет). Мікроскопічні лаборанти воістину творять чудеса: за кілька днів з чайної заварки та цукру вони виготовляють лікувальний напій, в якому містяться вітаміни С, РР, Д і вітаміни групи В, жирні й органічні кислоти: щавлева, яблучна, лимонна, глюконова, молочна, оцтова , а головне - речовини, близькі за своїми властивостями до природних антибіотиків. 
 
На сьогоднішній день абсолютно точно доведено, що настій з чайного гриба сприяє  лікуванню  захворювання печінки й  жовчного міхура, тонзиліта, хронічного  ентероколіта, різні інфекції очей, дизентерію, скарлатину, черевний тиф, грип, хвороби вуха, носа й горла, гастрит, знижує тиск у гіпертоніків, укріплює нервову систему. 
 

Є різні рецепти, як самостійно вирощувати чайний гриб.

Рецепт № 1

Заварити свіжий міцний чай, додати 1 ч. ложку цукру і залишити на три доби в теплому місці. На поверхні почне утворюватися тонка масляниста плівочка. Це і є зародок чайного гриба. Через 1,5 місяці, коли мембрана зміцніє, її необхідно перекласти в нову банку і залити остиглим неміцним підсолодженим  чаєм з розрахунку 5 ч. ложок цукру на 2 л чаю. Вода для чаю має  бути обов'язково кип'яченою, оскільки сира вода містить багато солей калію, які можуть погубити гриб. Банку з грибом не закупорювати, а просто накрити серветкою чи марлею. Тримати подалі від вікна, оскільки холод і пряме сонячне світло призупиняють розвиток чайного гриба. Гриб буде рости, набуваючи знайому щільну консистенцію і форму. За деякими рекомендаціями, молодий зародок потрібно помістити на кілька хвилин у слабкий розчин яблучного оцту. І після цього його можна відправляти на постійне місце проживання. Як правило, живе чайний гриб в досить просторій ємності (наприклад, в трилітровій банці) з широким горлом, наповненою підсолодженим чаєм, шийку банки обов'язково накривають марлею.

Рецепт № 2

Ще один спосіб отримати чайний гриб - використовувати яблучний сік. Для цього потрібно залишити яблучний сік на дні ємності на 1,5-2 місяці. Утворилосю в результаті на поверхні соку субстанцію слід помістити в живильне середовище з злегка підсолодженої заварки до подальшого вирощування  чайного гриба. Шийку банки необхідно накрити двошаровою  марлею.

Вирощувати чайний гриб можна не лише зі звичайної чайної заварки, а використовуючи, наприклад, шипшину, кропиву, материнку  та інші цілющі трави.

Коли гриб розростається, його можна відшарувати і, промивши холодною прокип'яченою водою, пересадити в окрему банку з живильним розчином. Настій готовий до вживання через 7-10 днів. Процідіть його через три-чотири шари марлі, розлийте по пляшках з темного скла, щільно закупорьте і зберігайте в холодильнику. Готовий настій можна розбавити кип'яченою холодною водою у пропорції 1:2, додавши за смаком цукор або мед. Напій повинен мати приємний, трохи кислуватий смак, не дратувати при цьому слизову поверхню рота.

Підгодовувати гриб потрібно регулярно (не рідше, ніж один раз на 2-3 дні) охолодженим неміцним солодким чаєм. А раз на 2-3 тижні необхідно влаштовувати «банний день». Для цього акуратно дістаньте і промийте гриб в кип'яченій воді, потім помістіть в чисту банку з новою поживною сумішшю.

Увага! Не забудьте накрити банку із чайним грибом марлею, в іншому випадку в ньому заведуться личинки і він загине. Не слід також наливати напій через марлю, що закриває банку.

Настій чайного гриба вживається не тільки для лікування, але й як профілактичний засіб для зміцнення імунітету.

 

Поделитесь ссылочкой с друзьями!

Написать комментарий

Ваше имя: