Блюдцеви́к (дисціо́тис) жилкува́тий

 
 
Блюдцеви́к (дисціо́тис) жилкува́тий
(лат. Disciotis venosa)
 
 
Блюдцевик жилкуватий - досить рідко зустрічаючийся гриб. Багато зарубіжних джерел вважають його отруйним або неїстівним. Причиною цьому є характерний тільки цьому грибу запах м'якоті, що дуже нагадує хлор. З тієї ж причини велика частина грибників обходить його стороною, навіть у бідних на гриби регіонах блюдцевик збирають з крайнім небажанням. Однак гриб цілком їстівний, хоча й володіє прісним смаком.
 
Молоді гриби цього виду більше схожі на кулю, при детальному розгляді можна побачити загорнуті всередину краї капелюшка, які, згодом, розгортаються в, досить, немаленьке «блюдце» коричневатого з рожевими відтінками кольору, яке доростає до 15 -20 сантиметрів у діаметрі. Спороносний шар спочатку гладкий, згодом стає зморшкуватим з характерними прожилками. Ніжка блюдцевика вкрай коротка і товста (до 5 сантиметрів у діаметрі), через це створюється враження, що гриб «розстеляється» на поверхні підстилки лісу. М'якоть сіра з коричневими плямами, вкрай тендітна із запахом хлору і несмачна.
 
Блюдцевики для свого проживання вибирають піщані або пошкоджені грунти, їх невід'ємні сусіди – зморшки (сморчки), тому якщо пощастило знайти цей гриб, обов'язково варто уважніше роздивитися на предмет знаходження зморшків. Блюдцевики «тиснуться» до них і нерідко ростуть, немов, з однієї грибниці.
 
Єдине, чим цей гриб може порадувати грибника - це сезон плодоношення. Як і зморшки, блюдцевики з'являються навесні, коли інших грибів, в принципі, ще немає.
 
Через характерний запах переплутати блюдцевики жилкуваті з отруйними грибами складно, хоча, і назвати його їстівним теж можна з натяжкою. Після нетривалої термообробки неприємний  запах зникає, і гриб можна вживати в їжу.
 

Блюдцевик жилкуватий використовують у їжу в свіжому (після відварювання) і сушеному вигляді. Але цінним з точки зору  кулінарії цей гриб не вважається.

 

Поделитесь ссылочкой с друзьями!

Написать комментарий

Ваше имя: